FREEARTICLES

Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Колектив Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України
Видання відділення релігієзнавства

Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України — науковий підрозділ, утворений рішенням Президії Національної академії наук України у червні 1991 р. як центр відповідної вітчизняної наукової галузі з метою інтенсифікації релігієзнавчих досліджень в Україні.

Структура

У структурі відділення релігієзнавства початково функціонувало 3 відділи: філософії релігії, історії релігії та соціології релігії. У цих відділах було сформовано 7 науково-дослідних груп: феноменології релігії; етнології релігії; політології релігії; українського християнства; пам’яток богословської думки України; проблем релігійних відносин; нетрадиційної релігійності. Згодом (з 2010) додано науково-дослідну групу з ісламознавства.

Від часу заснування відділення релігієзнавства очолювали: професори Олексій Онищенко (1991–1992), Анатолій Колодний (1992–2020), Олександр Саган (з 2020 р. – виконувач обов’язків, з 2021 р. і дотепер – завідувач відділення).

Відділення релігієзнавства від початку заснування активно співпрацює із дослідницькими та експертно-консультативними органами шістьох міністерств України. При Відділенні працювала (до 2023) спеціалізована рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій з філософського, історичного і соціологічного профілів, діяла координаційна рада з тематики дисертаційних досліджень.

Персональний склад

На час формування у відділенні релігієзнавства провадили науково-дослідницьку діяльність 5 докторів і 14 кандидатів наук, а також пошукачі, молодші наукові співробітники без ступеня.

Станом на 2025 р. у відділенні релігієзнавства працюють 7 докторів наук (І. Гудима, А. Колодний, Г. Надтока, П. Павленко, О. Саган, В. Титаренко, Л. Филипович) та 6 кандидатів наук (Д. Базик, О. Бучма, О. Горкуша, Г. Кулагіна-Стадніченко, О. Недавня, Ю. Недзельська).

У різні роки тут працювали: А. Арістова, М. Бабій, І. Богачевська, В. Бондаренко, А. Булатов, Т. Гаврилюк, Н. Гаврилова, В. Єленський,
О. Карагодіна, О. Кисельов, Д. Кірюхін, В. Климов, І. Козловський, Б. Лобовик, В. Любчик, С. Свистунов, О. Сарапін, О. Титаренко, Д. Шестопалець, В. Шевченко, П. Яроцький та інші знані науковці.

Відділення релігієзнавства має інститут почесних наукових співробітників, серед яких знані вітчизняні та закордонні науковці.

Напрями діяльності

Важливими напрямами роботи підрозділу постали:

  • дослідження феномену релігії, її природи, сутності та функціональності, ролі релігійного чинника у процесах націє- та державотворення, а також у контексті національної безпеки, стану і тенденцій розвитку державно-конфесійних, міжконфесійних, внутрішньоконфесійних відносин, реалізації принципів релігійної свободи в Україні, аналіз значимих релігійних процесів у світі та в Україні, формування і проявів релігійної та конфесійної ідентичності; виклад результатів здійснених досліджень у колективних та індивідуальних монографіях, серіях наукових збірників, наукових статтях;
  • нове осмислення історії розвитку релігій, богословської, релігійно-філософської думки на теренах сучасної України та укладання на основі цих розвідок фундаментального видання «Історії релігії в Україні» (у 10 т.);
  • підготовка наукових та педагогічних кадрів з релігієзнавства;
  • випуск наукових фахових видань з релігієзнавства («Українське релігієзнавство», «Релігійна свобода»);
  • публікація творів видатних українських богословів і релігієзнавців;
  • координація науково-дослідницької роботи в галузі релігієзнавства між різними науковими осередками, формування наукової мережі дослідників релігії в Україні;
  • організація науково-комунікаційних заходів: проведення наукових конференцій, круглих столів, теоретичних семінарів; діалог і співпраця з медіа; комунікування й обмін думками з богословами різних конфесій, вітчизняними і зарубіжними релігійними діячами, очільниками національних церков та ін.;
  • підготовка і видання науково-довідкових та енциклопедичних видань, з-поміж яких: «Релігієзнавчий словник» (1996), «Україна релігійна» (у 2 кн., 2008), «Релігія — Світ — Україна» (у 3 кн., 2010–2012), «Українська релігієзнавча енциклопедія» (у 4 т., 2022–2024) тощо;
  • постійна співпраця з державним органом України у справах релігій, надання експертних висновків на запити державних органів і громадських організацій;
  • теоретичне й методичне сприяння освітній діяльності (видання навчальних посібників, підручників, розпрацювання та рецензування освітніх програм);
  • налагодження творчих зв’язків з міжнародними релігієзнавчими установами та організаціями тощо.

Доробок

У відділенні релігієзнавства за час його діяльності виконано понад 26 планових наукових тем. Науковці безпосередньо включені у контекст державно-церковних і міжконфесійних відносин, релігійне життя країни. Співробітники задіяні у роботі науково-експертних рад низки міністерств і державних служб, інших виконавчих органів, роботі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, Українського біблійного товариства.

На базі відділення релігієзнавства в 1993 р. було утворено Українську асоціацію релігієзнавців, яка має 18 обласних осередків.

Завдяки зусиллям релігієзнавців понад 20 років курс з релігієзнавства був обов’язковою навчальною дисципліною у закладах вищої освіти, постали кафедри і факультети релігієзнавства.

Відділення ініціювало вихід українських релігієзнавців у світовий науковий простір. Нині релігієзнавці України беруть участь у діяльності кількох міжнародних релігієзнавчих асоціацій, Парламенту релігій світу. На базі відділення релігієзнавства утворено Координаційну раду з релігієзнавчих досліджень країн Східної і Центральної Європи, яка активно діяла до 2014 р.

Співробітниками відділення релігієзнавства опубліковано понад 250 монографій і наукових збірників. Вагомим досягненням є перший науковий «Релігієзнавчий словник», десятитомник «Історія релігії в Україні», підручник «Академічне релігієзнавство», 24 числа щорічника «Релігійна свобода», майже 100 випусків щоквартальника «Українське релігієзнавство». Понад 10 років виходив у світ щомісячник «Релігійна панорама». Завершено написання і видання чотиритомної «Української релігієзнавчої енциклопедії». Відділення активно співпрацює з «Енциклопедією історії України», «Енциклопедією сучасної України», «Великою українською енциклопедією», іншими енциклопедичними виданнями.

Академічні науковці щороку організовують 10-12 наукових конференцій, 6 із них є щорічними. Багато років співробітники відділення співпрацювали з Українською академією лідерства та Малою академією наук, очолювали її релігієзнавчу секцію. Науковці відділення викладають релігієзнавчі курси в багатьох світських і духовних навчальних закладах України і навіть зарубіжжя.

Інформація про відділення, його склад і здобутки представлена на офіційному сайті Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (https://filosof.com.ua/viddilennia_relihiieznavstva), порталі «Українська релігієзнавча енциклопедія» (https://ure-online.info/about-vr/), соціальних мережах.

Джерела

Література

  1. Академічне релігієзнавство України: історія і сьогодення (до п'ятнадцятиріччя Відділення релігієзнавства Інституту філософії
    імені Г. С. Сковороди НАН України. Київ : [б. в.], 2006. 244 с.
  2. Релігієзнавство України : у 2 кн. / За наук. ред. проф. А. Колодного. Київ : Українська асоціація релігієзнавців, 2010. Кн. 2: Релігієзнавча наука років незалежності. 258 с.
  3. Академічному релігієзнавству в Україні — 25 років: постання і основні напрямки розвитку / За ред. А. Колодного. Київ : УАР, 2016. 60 с.
  4. Филипович Л. О. Українська асоціація релігієзнавців // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Українська_асоціація_релігієзнавців

Автор ВУЕ

Л. О. Филипович

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=FREEARTICLES:Відділення_релігієзнавства_Інституту_філософії_імені_Г._С._Сковороди_НАН_України&oldid=427081
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶