Ґбові, Лейма Роберта

Leymah Gbowee (cropped).jpg

Ґбові, Лейма Роберта

(Gbowee, Leymah Roberta)

Народження 01.02.1972
Місце народження Монровія
Alma mater Коледж медичних наук імені матері Патерн (м. Монровія), Східний менонітський університет
Місце діяльності Ліберія
Напрями діяльності політика, права людини, громадська діяльність
Відзнака Нобелівська премія миру


Ґбо́ві, Ле́йма Робе́рта (англ. Gbowee, Leymah Roberta; 01.02.1972, м. Монровія, Республіка Ліберія) — громадська діячка, правозахисниця, активістка миротворчого руху, лауреат Нобелівської премії миру (2011).

Життєпис

1995–1996 працювала консультантом у державному притулку для внутрішньо переміщених осіб, постраждалих унаслідок Першої громадянської війни в Ліберії (1989–1996).

1996 внаслідок загострення бойових дій емігрувала до Гани. 1997 повернулася на батьківщину.

1998–2003 працювала соціальним працівником у Програмі зцілення травм і примирення, яку реалізовувала місцева лютеранська церква (див. Лютеранство). Займалася реабілітацією жертв бойових дій та колишніх дітей-солдатів.

2001 здобула освіту спеціаліста з соціальної роботи в Коледжі медичних наук імені матері Патерн (м. Монровія). 2007 отримала ступінь магістра з трансформації конфліктів у Східному менонітському університеті (США).

Діяльність

Рання діяльність

2001–2005 співзасновниця та локальний координатор неурядової програми «Мережа жінок у розбудові миру» («англ. Women in Peacebuilding Network»), спрямованої на залучення жінок із країн Західної Африки до суспільно-політичних процесів.

Миротворчий рух

2002 ініціювала створення громадської кампанії «Мирна ініціатива християнських жінок» («англ. Christian Womenʼs Peace Initiative»), яка після об’єднання з мусульманською жіночою громадою переросла в Масовий рух жінок Ліберії за мир («англ. Women of Liberia Mass Action for Peace»).

Під час Другої громадянської війни в Ліберії (1999–2003) рух організовував масові ненасильницькі акції протесту, зокрема марші та сидячі демонстрації (див. Демонстрація політична), вимагав припинення бойових дій.

Результатом антивоєнних демонстрацій і маршів ліберійського жіноцтва стала зустріч 23. 04. 2003 Ґбові з президентом Ліберії Ч. Тейлором (нар. 1948, Ліберія). Під час цієї зустрічі політичному керівництву країни було представлено вимоги, що відповідали позиції міжнародної спільноти про необхідність початку переговорів про припинення вогню.

Згодом очолила делегацію жінок, яка пікетувала місце проведення переговорів у м. Аккрі, щоб спонукати сторони до підписання зрештою укладених мирних угод між урядом Республіки Ліберії й Об’єднаними ліберійцями за примирення та демократію і Рухом за демократію в Ліберії (17. 06. 2003; 18. 08. 2003). Положення цих угод передбачали введення миротворців (див. Миротворчі сили) на територію країни та формування перехідного уряду для організації демократичних виборів.

Діяльність після війни

Упродовж перехідного періоду (2003–2006) виступала за роззброєння та реінтеграцію колишніх комбатантів громадянської війни. 2004–2005 працювала у складі Комісії правди та примирення, створеної для фіксації та розслідування порушень прав людини під час громадянських воєн.

Підтримала президентську кампанію Е. Джонсон Серліф, яка 2006 очолила Ліберію.

2006–2007 — співзасновниця, регіональний консультант, 2007–2012 — виконавчий директор неурядової організації «Мережа жінок за мир і безпеку в Африці» («англ. Women Peace and Security Network Africa»).

2012 заснувала Африканський фонд миру Ґбові («англ. Gbowee Peace Foundation Africa»), що займається освітніми програмами для жінок та молоді Ліберії.

Від 2023 — співзасновниця та виконавчий директор Інституту гендеру, права та перетворчого миру Школи права Міського університету Нью-Йорка (англ. City University of New York, США).

Визнання та нагороди

Лауреат Нобелівської премії миру (2011, спільно з Е. Джонсон Серліф і Т. Карман) «за їхню ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок та жіноче право повноцінної участі в роботі з розбудови миру».

Нагороджена премією «Профіль мужності» (2009), премією Грубера за права жінок (2009) та іншими відзнаками.

Праці

  1. Mighty Be Our Powers: How Sisterhood, Prayer, and Sex Changed a Nation at War. New York : Beast Books, 2011. 246 p.

Література

  1. Іващук Л. А., Удовик В. М. Премія миру в контексті гендерної рівності // Вісник Національної академії наук України. 2012. № 1. С. 69–72.
  2. Prasch A. M. Maternal Bodies in Militant Protest: Leymah Gbowee and the Rhetorical Agency of African Motherhood // Women’s Studies in Communication. 2015. № 38 (2). P. 187–205.
  3. Heathcote G. Humanitarian Intervention and Gender Dynamics // The Oxford Handbook of Gender and Conflict /Ed.: N. Cahn, D. Haynes, F. Ní Aolа́in. New York : Oxford University Press, 2018. P. 199–210.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Петрів В. В. Ґбові, Лейма Роберта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ґбові, Лейма Роберта (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.09.2025


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶