Штиб

Штиб (від нім. Staub − пил) — похідний продукт видобування вугілля.

Штиб

Утворюється під час подрібнення вугілля виконавчими органами видобувних машин і транспортування. Штиб отримують як з антрациту, так і кам'яного вугілля. Характеристики штибу відповідають сорту (марці) вугілля. Розмір зерен штибу — до 6 мм.

Штиб вважали відходами вуглевидобування через труднощі обробки, пов’язані з малим розміром зерен. Однак у 21 ст. у зв’язку з виснаженням запасів вугілля розроблено технології промислового використання штибу як палива. Постачальники в Україні пропонують штиб марки АШ (антрацитовий штиб).

Практикують спалювання антрацитових штибів в киплячому шарі, виготовлення вугільних брикетів, а також переробку у водовугільне паливо. Вологість і зольність антрацитового штибу зазвичай відносно невеликі (WP=7 %, Ad=18 %). Вихід летких речовин — найменший з усіх видів природного палива (Vdaf=4 %). Ця обставина ускладнює спалювання штибу і потребує його тонкого помелу в кульових барабанних млинах, що у разі великої міцності вугілля призводить до значних витрат електроенергії.

Температура плавлення золи антрацитового штибу порівняно низька (1 070–1 200 °C), внаслідок чого його можна спалювати в топках з рідким шлаковидаленням.

Штиб — затребуваний сучасний вид вугільного палива.

Література

Білецький В. С. Вугілля в сучасному світі і Україні // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. 2003. Т. 3: Хімія, технічні науки, науки про землю, медицина та психологія. С. 58–66.
Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля. Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. 476 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Штиб // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Штиб (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.09.2023