Шофар

Шофа́р (івр. שׁוֹפָר‎) — у релігійних практиках юдаїзму — ритуальна сурма: спеціально оброблений баранячий (найчастіше) ріг, який дає голосний, сильний і водночас тривожний звук. У шофар сурмлять у відповідні моменти синагогальної служби, після виголошення благословінь, із дотриманням традиційних ритмів і мотивів. Звук шофара — одна з головних ритуальних заповідей при святкуванні Рош га-Шана, звідси інша назва свята — «день сурмління». Під час звуку шофара має панувати цілковита тиша, що спонукає вірянина зупинитися, зосередитися на тому перед Ким він стоїть, закликати до покаяння та спогадів. Шофар нагадує передусім про подвиг віри Авраама. Вважають що звук цього інструменту лунав у всі важливі для Ізраїлю події: під час отримання Тори, перед виходом на війну, для скликання громади, для оголошення про наближення суботи, в зламні моменти пробудження свідомості народу. Для виготовлення шофара можуть використовувати також роги дикого козла, антилопи, вівці, газелі. Власні особливості виготовлення і форми мають ашкеназькі, сефардські тощо ритуальні інструменти.