Шаліах
Шаліа́х (івр. івр. שָׁלִיחַ) — у традиції юдаїзму — посланець; емісар; представник релігійної громади, що здійснює делеговане йому доручення, місію, передає повідомлення.
«Шліхут» (букв. доручення, посланництво, місія) — концепція Тори, згідно з якою людина може доручити комусь іншому виконати певну справу замість себе. При цьому вважатиметься, що дію виконав саме відправник, доручитель.
Уперше Тора згадує про шаліаха, коли Авраам направляє старшого слугу Еліезера на пошуки нареченої для свого сина Ісаака з умовою, що він піде до Авраамового рідного краю і вибере дружину з його народу, а не з-поміж ханаанців (див. Бут. 24).
За допомогою посланця можливо здійснювати різні приписи й релігійні настанови (за винятком деяких, які людина зобов’язана виконати особисто), укладати угоди, розв’язувати сімейні, релігійні, комерційні тощо справи, але із додержанням певних правил і обмежень. Водночас Закон забороняє посланництво для вчинення неправедних, гріховних дій. Посланцями можуть стати дієздатні чоловіки й жінки, обов’язково євреї, що досягли віку релігійного повноліття (підліток з 13 років, підлітка з 12 р.).
Для призначення шаліаха непотрібні спеціальні свідки або документи, достатньо усної угоди. Шаліах для завершення доручення може призначити замість себе іншого посланця. У разі смерті відправника призначення посланця автоматично анулюється.
Якщо посланець спеціально або ненавмисно скоїв не зовсім те, що йому доручили, завдав шкоди (наприклад, продав задешево, купив задорого, не оформив потрібну документацію), всі угоди також вважають анульованими, за винятком ситуації, коли відправник спеціально обумовив, що кожні дії посланця, включно з помилковими, мають безумовну силу.
Так, храмових жерців (коенів) у Давньому Ізраїлі вважали посланцями Творця, яким доручено приносити жертви від усього народу. Інститут шаліахів набув особливого розвитку в хасидизмі. Рабини відправляли численних шаліахів (із сім’ями) у різні землі, особливо в період, коли самі перебували під загрозою ув’язнення, загибелі; наділяли їх повноваженнями діяти від свого імені, подавати взірці радісного й праведного життя. Під час ранкової молитовної служби шахарит один із членів міньяну виконує роль посланця громади і вимовляє текст молитви вголос.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Колодний А. М. Шаліах // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шаліах (дата звернення: 28.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.01.2026
