Хвостенко-Хвостов, Олександр Веніамінович

Хвосте́нко-Хвосто́в, Олекса́ндр Веніамі́нович (справжнє прізвище — Хвостенко; 17.04.1895, с. Борисівка, тепер смт Бєлгородської області, Росія — 16.02.1968, м. Київ, тепер Україна) — художник театру, графік, плакатист, педагог, один із основоположників української сценографії. Заслужений художник УCРР (1936), Народний художник УРСР (1945).

Хвостенко-Хвостов, Олександр Веніамінович
Народження	17.04.1895
Місце народження	Росія
Смерть	16.02.1968
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Байкове кладовище
Напрями діяльності	образотворче мистецтво, сценографія

Сцена з вистави «Беркути» за оперою «Золотий обруч» Б. Лятошинського, оформлення О. Хвостенко-Хвостова. Київський державний академічний український оперний театр, 1931 р. ЦДАМЛМ України

Життєпис

Народився в родині іконописця. 1905 родина переїхала до м. Москви.

1917 закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури (клас К. Коровіна). Від 1912 — учасник художніх виставок.

Переїхав до м. Києва, навчався в художній майстерні О. Екстер (1918–1919).

1919 переїхав до м. Харкова, створював плакати та карикатури у «Вікнах УкрРОСТА». Співпрацював із журналом «Червоний перець», газетами «Комуніст» та «Харківський пролетарій».

1921 один із засновників та головний художник Героїчного театру в м. Харкові. 1921–1947 (із перервами) займався педагогічною діяльністю в Харківському художньому інституті (заклад існував до 1963), керував театрально-декораційним відділом.

1925–1941 — головний художник Української державної столичної опери (від 1934 — Харківський академічний театр опери та балету; тепер Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка), 1943–1944 — Державного українського театру опери та балету (м. Іркутськ), 1946–1952 — Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка (тепер Національна опера України).

Двічі обраний депутатом Харківської обласної ради.

Член Московської профспілки художників (1917), Асоціації революційного мистецтва України (1925–1927), Об’єднання сучасних митців України (1927–1932), Спілки радянських художників України (від 1939 — член правління).

Похований на Байковому кладовищі.

Творчість

Один із родоначальників українського революційного плакату. На початку 20 ст. працював переважно у жанрі пейзажу та газетно-журнальної графіки, оформлював вистави й радянські свята, розписував агітпоїзди (див. Агітаційне мистецтво).

Декорував павільйон УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в м. Москва (1939). Учасник Декад українського мистецтва та літератури в м. Москві (1936, 1951, 1960).

Творив у різних живописних театральних жанрах (драма, опера, балет, театр малих форм, театр для дітей). Оформив понад 200 вистав у театрах міст Києва, Львова, Одеси, Харкова, Москви та ін.

Декорував вистави: «Містерія-буфф» В. Маяковського (1921, Героїчний театр у м. Харкові), «Наймичка» М. Вериківського (1943, Державний український театр опери і балету), «Лебедине озеро» П. Чайковського (1925), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Лоенгрін» Р. Вагнера (1934), «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1936), «Лісова пісня» М. Скорульського (1946; усі — Харківський державний академічний театр опери та балету) та ін.

У Київському державному академічному театрі опери та балету ім. Т. Шевченка оформив вистави «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1931), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1936), «Продана наречена» Б. Сметани (1937), «Тарас Бульба» М. Лисенка (1946), «Іван Сусанін» («Життя за царя») М. Глинки та ін.

Від 1952 завершив роботу в театрі (за станом здоров’я). Продовжив роботу як ілюстратор книг та пейзажист. Автор графічних ілюстрацій до повістей «Сліпий музикант» (1953, В. Короленко), «Петербурзька осінь» (1956, О. Ільченко). Створив пейзажну серію «Київ».

Декоративні твори художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Державному центральному театральному музеї імені О. О. Бахрушина та ін. Архівний фонд зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв України (фонд № 59).

Нагороди та визнання

Срібна медаль на Міжнародній виставці у м. Парижі (1937) за макет оформлення вистави «Запорожець за Дунаєм».

Лауреат Сталінської премії за оформлення опери «Іван Сусанін» (1949).

Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора (1939), «Знаком Пошани» (1951, 1960, 1968), медалями.

Література

Драк А. М. Олександр Веніамінович Хвостенко-Хвостов. Київ : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. 45 с.
Горбачов Д. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф. Живописець. Графік. Київ : Мистецтво, 1987. 126 с.
Драгомірова Л. Олександр Хвостенко-Хвостов, український художник (огляд фонду) // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. 2007. Вип. 9. С. 180–189.
Томазова Н. М. Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / Гол. редкол. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2013. Т. 10. С. 367.
Ковальчук О. В. Сценографічна практика у просторі ХХ століття: київські реалії. ІПСМ НАМ України. Київ : Видавництво «Фенікс», 2019. 272 с.
Огнєва Т. К. Художньо-образні особливості української сценографії ХХ століття // Українські культурологічні студії. № 2(9). 2021. С. 67–83.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Хвостенко-Хвостов, Олександр Веніамінович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хвостенко-Хвостов, Олександр Веніамінович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.04.2025