Фіорд

Фіо́рд (норв. fjord) — вузька глибока з високими берегами затока, що далеко врізається в сушу.

Согне-фіорд, Норвезьке море, Норвегія

Гейрангер-фіорд, Норвезьке море, Норвегія

Фіорди виникають у результаті затоплення морем оброблених льодовиком річкових долин і тектонічних западин. Часто звивисті, деревоподібної форми, можуть сягати глибини понад 1 000 м, а їхні скелясті береги — до 1 000 м у висоту.

Найвідоміші у світі фіордові райони — західне узбережжя Норвегії, Гренландія, Чилі, Нова Зеландія, Північна Америка (Аляска).

Найбільший у світі фіорд Скорсбісунн (вдається в сушу на 340 км) — деревоподібної структури затока Гренландського моря біля східних берегів Гренландії. Другий за величиною фіорд — Согне-фіорд (довжина 204 км) — розташований у Норвегії.

Фіорди є привабливими об’єктами для туризму. За свою природну унікальність фіорди Гейрангер і Нерьой (обидва — Норвегія) включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Література

Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 255 с.
Карпенко H. I. Рельєф морських берегів. Львів : ВЦ Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. 308 с.
Aarseth I., Nesje A., Fredin O. West Norwegian Fjords. UNESCO World Heritage. Guide to Geological Excursion from Nærøyfjord to Geirangerfjord. Trondheim : Geological Society of Norway, 2014. 45 р.