Товстоног, Олександр Володимирович

Товстоно́г, Олекса́ндр Володи́мирович (14.12.1991, селище Портівське, тепер село Маріупольського району Донецької області, Україна — 11.10.2022, поблизу м. Сіверська Донецької області, Україна; похований 14.10.2022 у м. Білій Церкві Київської області, Україна) — військовослужбовець, сапер, старший лейтенант Збройних cил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно).

Товстоног, Олександр Володимирович
Народження	14.12.1991
Місце народження	Портівське
Смерть	11.10.2022
Місце смерті	Сіверськ
Місце поховання	Біла Церква
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

Середню освіту здобув у місцевій школі (2008). Цього ж року вступив до Маріупольського металургійного вищого професійно-технічного училища (з 2011 — Державний навчальний заклад «Маріупольський центр професійно-технічної освіти»), здобув фах токаря. Займався бойовими мистецтвами, в училищі захоплювався стрільбою зі зброї пневматичної, брав участь в обласних змаганнях зі стрільби.

Працював на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча та металургійному комбінаті «Азовсталь» (тепер зруйновано російськими військами). Був задіяний у громадському житті міста, адміністратор групи про м. Маріуполь у соціальній мережі «ВКонтакті».

Після одруження переїхав до м. Білої Церкви.

2014 підписав контракт із ЗСУ, служив у новоствореному військовому формуванні — 54-й окремій механізованій бригаді (ОМБр) імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А0693). Службі в армії віддав шість років. Був кулеметником, піхотинцем, зацікавився саперською справою. Проходив навчання у 143-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі з розмінування «Поділля» у м. Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Пізніше неодноразово підвищував тут кваліфікацію, був сапером 1-го рівня розмінування.

Брав участь в операції Об’єднаних сил (ООС) на Сході України. Після отримання звання молодшого лейтенанта призначений командиром інженерно-саперної роти групи інженерно-саперного забезпечення 54-ї ОМБр імені гетьмана Івана Мазепи. Позивний «Людоєд».

Вступив 2017 на юридичний факультет Харківського національного університету внутрішніх справ (на заочну форму навчання), отримав диплом зі спеціальності «Правознавство».

Широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну (24.02.2022) зустрів, перебуваючи на ротації в зоні ООС у м. Мар’їнці, яке невдовзі опинилося в епіцентрі бойових дій.

У захисника залишилися мати, дружина, два сини та сестра.

Подвиг

У середині березня 2022 у складі військового підрозділу чинив опір просуванню противника на південно-східній околиці м. Мар’їнки, було знищено 2 танки та 2 бойові машини піхоти. Проте через значну перевагу ворога в засобах ураження особовий склад бригади було відведено на другу лінію оборони. Наступного дня воїни пішли у контрнаступ та повернули залишені позиції під контроль ЗСУ, в квітні — відкинули противника з міста.

Виконував бойові завдання у населених пунктах Волноваського, Покровського, Кальміуського, Краматорського районів Донецької області, Сіверськодонецького району Луганської області тощо, містах Волновасі, Вугледарі, Сіверську та ін. Зусиллями сапера розміновано сотні мін і снарядів. Після звільнення м. Лимана брав участь у його розмінуванні. Очищав українську землю в м. Ізюмі від ворожих снарядів, які не вибухнули.

Загинув під м. Сіверськом під час знешкодження нерозірваних касетних боєприпасів після ворожого обстрілу моста. У разі підриву мосту українським захисникам загрожувало оточення та втрата особового складу. О. Товстоног устиг перенести снаряд на безпечну відстань, але той здетонував.

Нагороди та визнання

Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (2020), нагрудними знаками «За зразкову службу» та «Хрест 54-ї ОМБР», відзнакою «За розмінування».

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29.09.2023, посмертно).

Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади (з 2023, посмертно).

Похований на Алеї героїв Сухоярського цвинтаря в м. Білій Церкві.

Додатково

Надзвичайно пишався своїм давнім родом Товстоногів. Мав героїчного предка — отамана Щербинського куреня Федора Товстонога, який прославив себе у війні 1769–1770 проти турок, повернувся тяжкопораненим і через кілька місяців помер; збереглася могила козака.
Прощання з героєм відбулося у білоцерківській церкві Покрови Божої Матері у день християнського свята, яке особливо шанували козаки, — Покрови Пресвятої Богородиці.

Джерело

Про присвоєння О. Товстоногу звання Герой України: Указ Президента України № 646/2023 від 29 вересня 2023 р. // Президент України. URL : https://www.president.gov.ua/documents/6462023-48425

Література

Зеленський посмертно присвоїв звання Героя України Олександру Товстоногу з Білої Церкви // Київщина 24/7. 09.10.2023. URL : https://kyivschina24.com/news/zelenskyj-posmertno-prysvoyiv-zvannya-geroya-ukrayiny-oleksandru-tovstonogu-z-biloyi-czerkvy/
Олександр Товстоног // Платформа пам’яті Меморіал. URL : https://www.victims.memorial/people/oleksandr-tovstonoh
Полеглі за Україну. Військовослужбовці Збройних Сил України, удостоєні звання Герой України посмертно (2023 рік). Київ : Центр учбової літератури, 2024. 94 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Товстоног, Олександр Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Товстоног, Олександр Володимирович (дата звернення: 10.10.2026).

Оприлюднено: 18.08.2024