Покрівля (будівництво)

Покрі́вля — верхній гідростійкий захисний шар даху або покриття будинку, споруди, що захищає їх від атмосферних опадів.

Металеві й азбестоцементні покрівлі будинків у центрі м. Києва.

Покрівлю настилають на жорстку основу (лати на кроквах чи балках). Залежно від архітектурно-будівельного вирішення даху (покриття) покрівля буває рулонна, аркушева, безрулонна та з дрібнорозмірних виробів. Для улаштування покрівлі застосовують органічні (руберойд, толь, пергамін, мастики), силікатні (азбестоцементні хвилясті аркуші і плоскі плитки, глиняна і цементно-піщана черепиця), металеві (сталеві, алюмінієві, мідні хвилясті й плоскі аркуші, металочерепиця) матеріали і вироби. Для рулонних, мастичних, безрулонних покрівель зазвичай застосовують внутрішній, а для покрівель із силікатних матеріалів та покрівельного заліза (сталі) — зовнішній водостік. В народній архітектурі застосовують покрівлі з природних матеріалів органічного походження: соломи, очерету, ґонту, дранки, тесу тощо.

Ґонтова покрівля
Солом’яна і дерев’яна покрівлі господарської споруди в народній архітектурі

Література

Дехтяр С. Покрівля // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 143-144.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 335.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Покрівля (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Покрівля (будівництво) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.02.2023