Петрусенко, Оксана Андріївна

00Петрусенко0723.jpg

Петрусе́нко, Окса́на Андрі́ївна (справжнє ім’я — Бородавкіна Ксенія Андріївна; 18.02.1900; м. Балаклія, тепер Балаклійського району Харківської області, Україна, за іншими даними м. Севастополь, Україна — 15.07.1940, м. Київ, тепер Україна) — оперна співачка (лірико-драматичне сопрано). Народна артистка УРСР (1939).

Петрусенко, Оксана Андріївна

Справжнє ім’я Ксенія
Справжнє прізвище Бородавкіна
Народження 18.02.1900
Місце народження Балаклія
Смерть 15.07.1940
Місце смерті Київ
Місце поховання Київ
Місце діяльності Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка

Життєпис

Народилася в селянській родині. 1914–1917 працювала в порту та на взуттєвій фабриці в м. Севастополі. Була учасницею самодіяльних гуртків. Від 1918 працювала хористкою, згодом — солісткою музично-драматичного театру в м. Херсоні під керівництвом режисера І. Сагатовського (1882–1951). 1923–1924 навчалася в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка (навчання не закінчила). 1927 дебютувала як оперна співачка в опері «Черевички» П. Чайковського в Казанському оперному театрі (тепер Татарський академічний державний театр опери й балету імені Муси Джаліля), де працювала до 1929. 1929–1931 виступала в театрі в м. Свердловську (тепер м. Єкатеринбург, РФ), 1931–1934 — у м. Самарі (тепер РФ) тощо. 1934 почала працювати в Київському театрі опери на балету (тепер Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка). 1939 гастролювала Західною Україною, зокрема виступала в містах Тернополі, Львові. Тоді ж відвідала С. Крушельницьку . Померла на восьмий день після народження молодшого сина. Похована на Байковому кладовищі в м. Києві.

Творчість

Виконувала такі партії: Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Одарка «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Ліза («Пікова дама»), Марія («Мазепа»), Оксана («Черевички»; усі — П. Чайковського), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Тоска («Тоска» Дж. Пуччині), Аїда («Аїда» Дж. Верді) та ін. Окрім того, виконувала українські народні пісні та романси.

Нагороди

Кавалер ордена «Знак пошани» (1936).

Вшанування

Оксана Петрусенко реверс.jpeg

2010 Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 5 гривень. Ім’ям Петрусенко названо вулиці в містах Києві, Львові, Херсоні тощо.

Додатково

Навесні 1940 художниця К. Білокур почула по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні О. Петрусенко. Після цього вона написала листа співачці, до якого вклала кілька своїх малюнків. О. Петрусенко показала малюнки В. Касіяну й П. Тичині та звернулася до Центру народної творчості щодо підтримки художниці.

Література

  1. Борисенко В. К., Головащенко М. І., Кривоший О. П. та ін. Українки в історії. Київ : Либідь, 2004. 328 с.
  2. Кагарлицький М. Ф. Легендарна Оксана Петрусенко. 4-те вид., перероб., допов. Київ : ПП «Верещинські», 2007. 544 с.
  3. Голос, ниспосланный с неба // Речмедин А. Ношу в себе любовь и боль. Винница : Винницкая газета, 2011. С. 10–63.
  4. Орлова Є. Г. Жінки в історії українського мистецтва // Мистецтво в школі. Музика. Образотворче мистецтво. Художня культура. 2011. № 3. С. 2–6.
  5. Оксана Андріївна Петрусенко (1900–1940) // Країна знань. 2017. № 1/2 (122). С. 60–61.


Відео

Оксана Петрусенко виконує арію Наталки з опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка
Документальна телепередача "Прогулянки містом" (телеканал "Київ")

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Петрусенко, Оксана Андріївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Петрусенко, Оксана Андріївна (дата звернення: 20.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.02.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ