Паньків, Микола Олександрович

Па́ньків, Микóла Олекса́ндрович (06.02.1975, с. Липники, тепер Львівського району Львівської області, Україна — 20.02.2014, м. Київ, Україна; похований у рідному селі) — підприємець, учасник учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України (2014, посмертно).

Паньків, Микола Олександрович
Народження	06.02.1975
Місце народження	Липники
Смерть	20.02.2014
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Липники
Напрями діяльності	підприємницька діяльність

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка
Медалі	За жертовність і любов до України
Почесні звання	Почесний громадянин Пустомитівського району

Життєпис

М. Паньків із сином та донькою

Народився у сім’ї офіцера запасу. Мати працювала старшим майстром на підприємстві «Львівприлад». Прізвище діда — Паньків — узяв у дорослому віці (до того був записаний як Горошко).

Закінчив 8 класів у с. Загір’ї (Львівський район Львівської області). Повну середню освіту одержав у загальноосвітній школі в с. Солонці Львівського району (тепер Комунальний заклад Солонківської сільської ради «Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа»).

1993–1994 проходив строкову службу у Збройних силах України. Згодом підписав контракт на три роки.

Після демобілізації разом із братом займався підприємницькою діяльністю у с. Холодновідці (Львівського району). Фірма спеціалізувалася на постачанні облицювального каменю.

2004 був учасником Помаранчевої революції.

Брав участь у подіях Революції гідності в м. Києві від 05.12.2013. Відтоді ще кілька разів приїздив до столиці.

20.02.2014 під час наступу мітингувальників на вулиці Інститутській (тепер Алея Героїв Небесної Сотні, м. Київ) допомагав виносити поранених з-під обстрілів. Отримав смертельне вогнепальне поранення.

Нагороди та відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21.11.2014, посмертно).

Медаль Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (04.07.2015, посмертно).

Почесна грамота Верховного Архієпископа Києво-Галицького Української греко-католицької церкви Святослава (08.05.2016, посмертно).

Меморіалізація

Ім’я та портрет М. Паньківа викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у м. Києві, Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Львові.

На честь Героя у м. Ходорові Львівської області на Алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини встановлено пам’ятний знак; перейменовано вулиці в селах Холодновідці та Липниках.

Звання «Почесний громадянин Пустомитівського району» (посмертно).

Додатково

Мати М. Паньківа хотіла назвати сина Олегом, але батько записав його на честь діда — Миколою. Так у хлопця з’явилося два імені: Микола-Олег. Рідні та друзі називали його Олегом.

Джерела

Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 р. // Президент України. 2014. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8902014-18037

Література

Кіртока В. Дружина загиблого на Майдані Миколи-Олега Паньківа Леся: «3 лютого ми побралися, 6-го у нього день народження, а 20-го на Майдані він зазнав смертельного поранення» // Цензор.Нет. 2019. URL: https://censor.net/ua/r3107453
Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи : в 3 кн. Київ : Національний музей Революції Гідності, 2020. Кн. 3. С. 222–235.
Микола Паньків // Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності. URL: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/1827

Автор ВУЕ

К. В. Романова

Покликання на цю статтю: Романова К. В. Паньків, Микола Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Паньків, Микола Олександрович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.01.2025