Пандемонізм

Пандемоні́зм (від грец. παν- — усе та грец. δαίμων — дух, божество) — форма первісної (архаїчної) релігії — містико-релігійні уявлення, засновані на вірі у всеприсутність демонів, наявність незліченної кількості духів у кожному фрагменті буття. Є складнішою формою вірувань за первісний тотемізм, фетишизм, анімізм. Вірили, що добрі й злі духи мешкають у/поряд із природним світом, зумовлюють всі явища природи (повінь, обвал, землетрус, приплив, посуху тощо) та впливають на всі аспекти життя, від них залежать доля, життя та вдача людини, роду, племені. В уявленому світі духів, які мали свої імена, атрибути, головні та другорядні статуси, різнилися за силою і впливом, боролися між собою, вбачають проєкцію земного світу, первісно-родових відносин. Часом за хаотичною множинністю духів, припускали й існування якоїсь безособової надприродної сили. Пандемонізм відіграв помітну роль у народних релігіях (напр., давньогрецькій, давньоримській, давньокитайській, японській тощо).