Нігоян, Сергій Гагікович

Нігоя́н, Сергі́й Га́гікович (02.08.1993, с. Березнуватівка, тепер Дніпровського району Дніпропетровської області, Україна — 22.01.2014, м. Київ, Україна; похований у рідному селі) — учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України (2014, посмертно).

Нігоян, Сергій Гагікович
Народження	02.08.1993
Місце народження	Березнуватівка
Смерть	22.01.2014
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Березнуватівка

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка
Медалі	За жертовність і любов до України

Життєпис

Народився у сім’ї вірменських біженців, які приїхали в Україну, рятуючись від війни у Нагірному Карабасі.

2011 закінчив 11 класів Березнуватівської середньої загальноосвітньої школи (тепер Заклад загальної середньої освіти «Березнуватівська гімназія»). Тоді ж вступив до Дніпродзержинського (тепер Кам’янського) коледжу фізичного виховання. Професійно займався карате. 2012 посів третє місце на чемпіонаті м. Дніпродзержинська (нині м. Кам’янське Дніпропетровської області) з кіокушин-карате. 2013 залишив навчання у коледжі.

Мріяв про акторську кар’єру. Займався сезонним бізнесом у АР Крим.

Брав участь у подіях Революції гідності в м. Києві. Із 08.12.2013 — учасник мирних протестів. Чергував на барикаді поблизу Лядських воріт на майдані Незалежності. Був активістом Третьої сотні Самооборони Майдану. Допомагав активістам освітнього проєкту Відкритого університету Майдану та польової кухні Мальтійської служби допомоги.

22.01.2014 під час силового протистояння на вулиці Михайла Грушевського у м. Києві отримав смертельне вогнепальне поранення, від якого помер того ж дня.

Нагороди та відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21.11.2014, посмертно).

Медаль Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (05.07.2015, посмертно).

Почесна грамота Верховного архієпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви Святослава (08.05.2016, посмертно).

«76 - Сергій Нігоян. Наш Шевченко».
Джерело ютуб канал «Nash Shevchenko».

Меморіалізація

Ім’я та портрет С. Нігояна викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у м. Києві, Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Львові.

Пам’ятний знак встановлено на вулиці Михайла Грушевського у м. Києві, поруч із місцем загибелі С. Нігояна (02.03.2014).

На його честь відкрито меморіальні дошки на фасадах гімназії у с. Березнуватівці (21.04.2014) та Кам’янського коледжу фізичного виховання (02.09.2019).

На честь С. Нігояна названо вулицю в м. Бережанах (2014), проспект у м. Дніпрі, вулиці у містах Стрий та Ірпінь, провулок у м. Конотопі (усі — 2015), вулицю у м. Сокирянах, вулицю та 1-й і 2-й провулки Тельмана у м. Кам’янському (усі — 2016), вулиці у м. Ізюмі (2023), с. Тарасівка Фастівського району Київської області.

У м. Києві на стіні будинку по вулиці Михайлівській, 24–26 поруч зі сквером Небесної Сотні художник Алешандре Фарту (псевдо Vhils; народився 1987, Португалія) створив графіті з портретом С. Нігояна (липень 2015).

15.11.2017 Кабінет Міністрів України для студентів і курсантів закладів вищої освіти державної форми власності заснував стипендію імені С. Нігояна за спеціальністю «Сценічне мистецтво».

2018 громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» та творче об’єднання «Вавилон’13» започаткували Відзнаку імені Героя Небесної Сотні С. Нігояна для молодих українських митців.

Композитор Валентин Сильвестров (народився 1937; Україна) присвятив С. Нігояну диптих «…І вам слава, сині гори» та «Со святими упокой…» (2014).

Експозиції, присвячені С. Нігояну, відкриті у Березнуватівській гімназії, навчально-виховному комплексі № 36 м. Дніпра та Кам’янському коледжі фізичного виховання.

Цитата

Проскурня С.: «Сергія я помітив, тому що він яскрава така фігура був, він відрізнявся від багатьох із самооборони. Він мав постійний пост, один із пропускних пунктів, і там було два прапори, український і вірменський. Я спочатку думав, що це вірменин, який приїхав у Київ підтримувати Майдан. Але з’ясувалося, що він народився в Україні, і що він із Дніпропетровщини, з Дніпропетровська, тепер він там живе, жив, тепер так можна говорити. І що він мріє стати актором, і тому з великою радістю він погодився записатися в цьому проекті. Для мене це було цікаво, тому що він вірменин, говорить прекрасною українською мовою, він виконав, можна сказати, всі мої режисерські настанови і цей «рот фронт» — рука піднята вгору, два прапори — український і вірменський, і цей сюжет, його відразу помітили і почали дивитися… Він з великою радістю погодився на мою пропозицію почитати саме з «Кавказу».
Цит. за: Щур М. Загиблий майданівець Нігоян буде обличчям проекту «Наш Шевченко» — Проскурня // Радіо Свобода. 2014. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/25239093.html

Джерело

Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 р. // Президент України. 2014. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8902014-18037

Література

Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи : в 3 кн. Київ : Національний музей Революції Гідності, 2020. Кн. 2. С. 180–191.
Сергій Нігоян // Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності. URL : https://maidanmuseum.org/uk/node/1822

Автор ВУЕ

К. В. Романова

Покликання на цю статтю: Романова К. В. Нігоян, Сергій Гагікович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нігоян, Сергій Гагікович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.12.2024