Мікоян, Артем Iванович

Мікоя́н, Арте́м Іва́нович (вірм. Արտյոմ Հովհաննեսի Միկոյան, ім'я при народженні — Мікоян Анушаван Ованесович; рос. Микоян, Артем Иванович; 05.08.1905, с. Санаїн, тепер у складі м. Алаверди, Вірменія — 09.12.1970, м. Москва, тепер РФ) — авіаконструктор, Генеральний конструктор дослідного конструкторського бюро «МіГ», генерал-полковник інженерно-технічної служби, двічі Герой Соціалістичної Праці.

1937 закінчив Повітряно-військову академію імені Жуковського у м. Москві.

1938 призначений начальником бюро серійних винищувачів Конструкторського бюро М. Полікарпова.

1940 разом з М. Гуревичем створили МіГ-1 — найшвидший серійний винищувач того часу, призначений для дій на великій висоті. Після вдосконалення під назвою МіГ-3 широко застосовувався на початку німецько-радянської війни 1941-1945 і був найшвидкіснішим рад. винищувачем того періоду.

Після було створено: МіГ-9 — перший радянський літак з двома турбореактивними двигунами; МіГ-15 — перший серійний радянський літак, що подолав звуковий бар'єр; МіГ-17, що досягав швидкості звуку, МіГ-19 — перший серійний радянський надзвуковий літак, МіГ-21 зі швидкістю польоту, удвічі більшою за швидкість звуку.

На літаках Мікояна було встановлено 55 світових рекордів.

Лауреат шести Сталінських премій (1941, 1947, 1948, 1949, 1952, 1953), Ленінської премії (1962).

Іменем Мікояна названо Московський машинобудівний завод.