Мулла

Мулла́ (мелла, молла, молло та ін.; від татар. молла, з перс. ملا (mullā) від араб. المُلَّا‎‎ (mawlā) — пан, володар, повелитель) — усталене серед тюркомовних мусульман означення релігійного діяча, керівника релігійної громади, знавця мусульманської обрядовості й ритуалу, імама, вчителя релігійної школи. У широкому застосуванні — грамотний, освічений, вчений в галузі богослов’я і шаріату мусульманин.

У країнах Близького та Середнього Сходу — почесне звертання до релігійного діяча, почесний титул мусульманського духовенства. Історично застосовували також і в середовищі іранських, бухарських, афганських євреїв до авторитетних учителів, керівників синагог.

У колишній Російській імперії був за офіційного «служителя культу» при конкретній мечеті. Муллу призначали спеціальним наказом, його діяльність контролювали чиновники (за статусом прирівнювали до православного священника).

У значній частині мусульманського світу (в Ірані, Туреччині, на Кавказі, Балканах тощо) — мусульманські служителі нижчого рівня.