Музей історії медицини Галичини імені Мар'яна Панчишина

Будівля музею — колишній будинок лікаря М. Панчишина. Обидва фото Юрка Морикваса (фрагмент), 2016
Музей медицини Галичини 2.jpg

Музе́й істо́рії медици́ни Га́личини і́мені Мар'я́на Панчи́шина — спеціалізований науково-дослідний та культурно-освітній заклад у м. Львові, розташований у будинку, де у 1925–1943 мешкав лікар М. Панчишин. Відкрито 1990.

Історична довідка

Ідея створення музею виникла в червні 1990, з ініціативи Українського лікарського товариства (УЛТ) у Львові (відроджене після тривалої перерви в квітні 1990). Експонати майбутнього музею мали розповідати про лікарів — членів УЛТ, висвітлити історію розвитку медицини у Галичині.

Ініціативу щодо створення музею підтримала міська влада. Для розміщення музейної експозиції була надана в оренду вілла професора М. Панчишина, в якій він мешкав близько 20 років (до кінця життя). Будівля є пам’яткою історії та архітектури початку 20 ст. (споруджено 1923–1925, архітектор — Казимир Теодорович), зведена у стилі ар-деко з елементами карпатської народної архітектури. Мар'ян Панчишин вів на першому поверсі прийом пацієнтів, на другому — були розташовані приватні апартаменти родини.

Від 1945 до кін. 1950-х (до переїзду в м. Київ) у будівлі проживав новий власник — професор Тимофій Глухенький, ректор Львівського медичного інституту (тепер Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). У квітні 1963 угоду про купівлю було розірвано, будинок передано на баланс міської ради.

У 1963–1970-х тут діяв відділ прикладної математики Інституту математики АН УРСР (тепер Інститут математики Національної академії наук України) та міський РАЦС реєстрації новонароджених. Від 1986 — художньо-меморіальний музей Антона й Вітольда Манастирських (підпорядкований Львівському музею українського мистецтва, тепер Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У серпні 1990 експозицію музею історії медицини Галичини розміщено в одній із кімнат другого поверху.

1992 всю будівлю було передано в оренду Українському лікарському товариству для створення тут експозиції Музею історії медицини Галичини. На фасаді будинку з нагоди створення музею встановлено меморіальну таблицю. Від 1997 — сучасна назва.

Характеристика колекції

До музейної колекції належать такі постійні експозиції та виставки:

  • «Меморіальна кімната професора Мар’яна Панчишина» (з автентичними меблями та особистими речами, зокрема збереглося 16 книжок з бібліотеки діяча);
  • «Львівський медичний університет: минуле і сучасність»;
  • «Медичний факультет Українського таємного університету у Львові»;
  • «Медики Галичини — учасники визвольних змагань українського народу»;
  • «Історія Українського лікарського товариства у Львові»;
  • «Шпиталь “Народна лічниця” імені Митрополита Андрея Шептицького»;
  • «Історія та діяльність державного секретаря ЗУНР, лікаря Івана Куровця»;
  • історія Українського Червоного Хреста;
  • виставка лікарського інструментарію і медикаментів (переважно кін. 19 ст. — 1-ї пол. 20 ст.);
  • виставка медичної літератури кін. 19 — поч. 20 ст.

Проводять також короткотермінові виставки, присвячені пам’ятним датам з історії медицини, визначним діячам медицини Галичини, зокрема: «З історії побудови шпиталю “Народна лічниця” 1902 р.», «До історії створення і діяльності Українського гігієнічного товариства у Львові (на архівних матеріалах)», «Українська медична харитативна служба, колишній Український Червоний хрест в Німеччині в 1944–2006 рр.»; до ювілейних дат від дня народження М. Панчишина та створення Львівського лікарського товариства тощо.

У фондах музею — понад 9 тис. одиниць зберігання. Серед унікальних експонатів: особисті речі лікаря М. Панчишина (передані родиною зі США), робочий стіл, за яким він вів прийом пацієнтів (зокрема митрополита Андрея Шептицького) медична література 19–20 ст., перші українські медичні часописи, які виходили в Галичині на поч. 20 ст., медичний інструментарій 19–20 ст. (хірургічні набори, стетоскопи, приладдя австро-угорського, польського та німецького виробництва), рідкісні документи та матеріали з історії Українського таємного університету та ін.

Значення

Музейний заклад відіграє ключову роль у збереженні медичної спадщини Західної України. Він не лише висвітлює розвиток охорони здоров'я, а й увічнює пам’ять про відомого лікаря та патріота Мар’яна Панчишина. Експозиція вшановує внесок медиків Галичини — учасників Української галицької армії, Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, які працювали й рятували людські життя в складних історичних умовах.

Колекції музею мають вагоме історичне, художнє, наукове та просвітницьке значення.

Додатково

2008 музей відвідав онук М. Панчишина.

Джерела

  1. Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. Київ : Тріумф, 1997. 335 с.
  2. Кіцера О. До історії створення Львівського музею української медицини Галичини ім. Маріяна Панчишина // Лікарський збірник. Нова серія. Т. 7: На пошану Маріяна Панчишина. Львів; Чикаго, 2000. 138 с.
  3. Пундій П. Музей-архів ім. Маріяна Панчишина // Лікарський вісник Українського Лікарського Товариства Північної Америки. 2000. Ч. 2 (122).
  4. Канчалаба О., Синиця А. Тут жив і працював «Народний професор» [музей історії медицини Галичини ім. Мар’яна Панчишина] // Alma Mater. 2009. Листопад (№ 11). С. 15.
  5. Музей історії медицини Галичини ім. Мар’яна Панчишина // Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького / Ред. кол.: Зіменковський Б. С. (голова) та ін. Київ : Логос Україна, 2014. С. 236.
  6. Магльований А. В., Гриновець В. С. Музеї Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2020. № 2 Б. Спец. вип. С. 61–63.

Автор ВУЕ

А. А. Кот


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кот А. А. Музей історії медицини Галичини імені Мар'яна Панчишина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Музей історії медицини Галичини імені Мар'яна Панчишина (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.06.2026

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶