Морозевич, Юзеф Маріан

Морозе́вич, Ю́зеф Ма́ріан А́вгустович (пол. Morozewicz, Józef Marian; 27.03.1865, с. Жендзяни, тепер Білостоцького повіту Підляського воєводства, Польща — 12.06.1941, м. Варшава, Польща) — геолог, мінералог, петрограф, керівник низки геологічних експедицій на території України, член-кореспондент Краківської академії наук (з 1902), Імператорської Російської академії наук (з 1904), член Польської та Румунської академій наук, почесний доктор Ягеллонського університету (з 1910), Варшавської політехніки (з 1932).

Засновник і фундатор краківської петрографічної школи.

Морозевич, Юзеф Маріан (Morozewicz, Józef Marian)
Народження	27.03.1865
Місце народження	Жендзяни
Смерть	12.06.1941
Місце смерті	Варшава
Alma mater	Варшавський університет
Місце діяльності	Україна, Польща
Напрями діяльності	геологія, мінералогія, петрографія

Відзнаки
Ордени	Святої Анни (ІІІ ст.), Святого Станіслава (ІІ ст.), Командорський хрест Ордена Відродження Польщі, Золотий Хрест Заслуги

Життєпис

Народився у сімʹї землевласника. 1889 закінчив природничо-математичний факультет Імператорського Варшавського університету (тепер Варшавський університет), отримав ступінь кандидата наук. Після закінчення працював хранителем Мінералогічного кабінету університету. У 1889–1893 — стипендіат підготовки до отримання звання професора. У цей час проводив геологічні дослідження на Волині, у Малих Карпатах і Татрах.

У 1895 брав участь в експедиції на Нову Землю, яку очолював Ф. Чернишов; 1996 оприлюднив звіт про експедицію.

1897 захистив магістерську дисертацію «Дослідження утворення мінералів у магмі» і на запрошення Ф. Чернишова почав працювати у Геологічному комітеті на посаді геолога (м. Санкт-Петербург). Брав участь у дослідницьких експедиціях на Урал, Командорські острови. Упродовж 1897–1908 проводив геологічні дослідження у Приазов’ї на території теперішніх Запорізької і Донецької областей України та Ростовської області Росії.

1903 за дорученням Гірничого департаменту очолив експедицію на Командорські острови. Результати експедиції виклав у наукових працях — монографії «Острів Мідний» (рос. «Остров Медный», 1912) і «Командори» (пол. «Komandory», 1925).

1904–1919 — виконувач обовʹязків професора мінералогії і петрографії Ягеллонського університету. Від 1913 — голова організаційного комітету Гірничої академії в м. Кракові (тепер Гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташиця). Засновник і перший директор (1919–1937) Державного геологічного інституту в м. Варшаві.

Діяльність

Відкрив нові типи гірських порід, зокрема, кашиніт, берінгіт, маріуполіт. Був одним із перших організаторів досліджень в галузі синтезу гірських порід і мінералів, а також кристалізації магми (зокрема, вперше провів удалі експерименти з отримання штучного базальту). Брав участь у роботах з вивчення історії польської науки, займався популяризаторською діяльністю, виступав з публічними лекціями з природознавства.

Один із засновників і перший президент Польської ліги охорони природи (1928–1929).

Автор майже 70 наукових робіт з геології і мінералогії.

Член Російського (з 1903) та Віденського (з 1904) мінералогічних товариств, Варшавського наукового товариства (з 1917), фундації підтримки наукових досліджень і наукових видавництв «Каса ім. Мяновського» (з 1926).

Нагороди

Ордени Святої Анни ІІІ ст. (1901) та Святого Станіслава ІІ ст. (1902; обидва — Російська імперія), Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (1924), Золотий Хрест Заслуги (1936; обидва — Польща).

Праці

К петрографии Волыни // Известия Варшавского университета. 1893. № 4/8. С. 450–520.
Опыты над образованием минералов в магме. Экспериментальное исследование. Варшава : Типография Варшавского Учебного Округа, 1897. 246 с.
Геологические исследования, произведенные в Мариупольском уезде летом 1898 г. // Известия Геологического Комитета. 1898. Т. 17. № 6. С. 287–295.
О литологическом составе южно-русской кристаллической площади в пределах Мариупольского уезда // Известия Геологического Комитета. 1898. Т. 17. № 3. С. 133–167.
Experimentelle Untersuchungen über die Bildung der Minerale im Magma // Tschermaks mineralogische und petrographische Mitteilungen. 1898. Vol. 18. P. 1–90.
Геологические наблюдения, произведенные в Бердянском уезде летом 1899 г. // Известия Геологического Комитета. 1899. Т. 18. № 8. С. 371–382.
Геологические наблюдения, произведенные в Александровском уезде и Таганрогском округе летом 1901 г. // Известия Геологического Комитета. 1901. Т. 20. № 10. С. 555–574.
Об одном крайнем члене нефелиновых сиенитов — мариуполите и связанных с ним породах Мариупольского уезда // Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества. 1902. Сер. 2. Ч. 39. С. 44–51.
О поездке летом 1908 г. в Мариупольский уезд // Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества. 1909. Сер. 2. Ч. 47. С. 21–22.

Література

St. Małkowski. Józef Morozewicz 1865–1941 // Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego. 1949. № 19 (1). P. 137–155.
Tuszyński B. Księga sportowców polskich ofiar II wojny światowej 1939–1945. Warszawa : ARS Print Production, 1999. 360 p.
Білецький В. С., Шпильовий Л .В. Юзеф Августович Морозевич (до 140-річчя від дня народження) // Геолог України. 2006. № 1. С. 62–66.
Білецький В. С., Шпильовий Л. В. Польський дослідник Приазовських надр // Геолого-мінералогічний вісник Криворізького державного технічного університету. 2007. № 2 (18). С. 82–90.
Kwiatkowska I. Józef Marian Morozewicz // Polscy badacze Syberii. Warszawa : Wydawnictwo Archiwum Polskiej Akademii Nauk, 2008. P. 76–78.
Urban H. Józef Morozewicz // Muzeum Geologiczne Państwowego Instytutu Geologicznego. 2014. URL: http://geoportal.pgi.gov.pl/portal/page/portal/muzeum/historia/poczet/morozewicz
Graniczny M., Wołkowicz St., Wołkowicz K. Józef Morozewicz — pierwszy dyrektor Państwowego Instytutu Geologicznego. Warszawa : Państwowy Instytut Geologiczny ; Państwowy Instytut Badawczy, 2015. 213 p.

Автори ВУЕ

В. С. Білецький

Л. В. Шпильовий

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Шпильовий Л. В. Морозевич, Юзеф Маріан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Морозевич, Юзеф Маріан (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2023

[[Категорія:]]