Медіація

Медіаціяівфа.jpg

Медіа́ція (англ. mediation — посередництво) — метод досудового й позасудового врегулювання конфліктів та вирішення спорів; вид переговорів, які проводяться між сторонами (переважно конфліктуючими) із залученням нейтрального посередника (медіатора) й мають на меті прийняття взаємно-прийнятного рішення.

Ґрунтується на стратегічному управлінні конфліктами та дотриманні конфіденційності. Реалізує партнерський підхід — передбачає позитивну взаємодію сторін у рамках моделі «win — win» (виграш — виграш).

Історична довідка

Медіація як процедура досудового та позасудового вирішення спорів / конфліктів з кінця 1990-х широко використовується в США, Австралії, Австрії, Великобританії, Канаді, Китаї, Німеччині, Норвегії, Франції.

21.05.2008 прийнято Директиву 2008/52/ЕС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу, котра має на меті спростити доступ до альтернативного врегулювання спорів, сприяти мирному розв’язанню спорів через використання медіації та забезпечення збалансованих відносин між медіацією та судовим провадженням. У пункті 8 Преамбули зазначено, що положення Директиви 2008/52/ЕС застосовуватимуться лише до медіації у міжнародних спорах, однак ніщо не заважає державам-членам застосовувати положення також у внутрішніх медіаційних процесах.

20.12.2018 Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію «Про міжнародні угоди за результатами медіації» (United Nations Convention on International Settlement Agreements Resulting from Mediation), відому як Сінгапурська конвенція. 07.08.2019, в Сінгапурі, Конвенція була відкрита для підписання державами та регіональними організаціями економічної інтеграції. Серед підписантів — США, Китай, Південна Корея, Грузія, Казахстан, Білорусь та ін. (на 2020 — 46 країн).

Класифікація

Медіацію розрізняють за різними критеріями.

За сферою застосування:

  • комерційна медіація — процес вирішення спорів у сфері господарських правовідносин, корпоративного управління між сторонами, які не підпорядковані одна одній;
  • медіація в організації — процес вирішення конфліктів, в якому сторони — представники однієї організації.

За етапом розвитку конфлікту:

  • медіація угоди — застосовується запобіжно, щоб уникнути конфлікту в майбутньому;
  • медіація спору — застосовується у тих випадках, коли конфлікт уже виник.

Принципи

Медіація, як альтернативний процес досудового й позасудового врегулювання конфліктів та вирішення спорів, має такі принципи:

  • добровільність — кожна із сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах та може вийти із них на будь-якому етапі;
  • активність — кожна сторона усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом дієвого та відкритого співробітництва; конфліктуючі сторони мають можливість реально впливати на результат,
  • неформальність та гнучкість — розв’язання конфлікту шляхом медіації креативніше, ситуативніше, не настільки стандартизоване, як у судовому процесі;
  • конфіденційність — усе, що відбувається під час медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами (за винятком ситуацій, коли сторона навмисно планує завдати певної шкоди);
  • неупередженість та нейтральність медіатора — модеруючи процес врегулювання конфлікту, медіатор не поділяє позицію жодної із сторін, не оцінює їх, а рівною мірою допомагає обом;
  • принцип розподілу відповідальності — сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор — за дотримання правил і процедур;
  • правомочність сторін — правові норми чинного законодавства не завжди забезпечують врегулювання відносин під час виникнення конфлікту інтересів — натомість медіація гнучко й легітимно розв’язує такі проблеми.

Сфери застосування

Медіація застосовується в бізнесі, політиці, сімейній сфері тощо.

Зокрема, дає змогу врегулювати бізнес-конфлікти, що мають такі підстави: погляди партнерів на розвиток бізнесу розбігаються; виникає недовіра; домовленості, досягнуті під час створення бізнесу, порушуються.

За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), найпоширеніші спірні питання щодо прав інтелектуальної власності, які врегульовуються медіацією, стосуються торговельних марок, винаходів і корисних моделей, авторського або ж суміжного права, біотехноголічних, ІТ-спорів або ж декілька пов’язаних вимог. Медіація може застосовуватися також у безконфліктних відносинах, наприклад, при укладенні угод та прийнятті рішень.

Медіація в Україні

На 2020 процедура медіації в Україні не врегульована на законодавчому рівні. При цьому стаття 124 Конституції України встановлює, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

07.08.2019 міністром юстиції України підписано від імені України Сінгапурську конвенцію про медіацію. Щоб ратифікувати й імплементувати цю Конвенцію, Україна повинна прийняти спеціальний нормативно-правовий акт.

На 2020 підготовлено проект Закону України «Про медіацію», який визначає правові засади та порядок проведення медіації.

Практика застосування медіації в Україні розширюється. Зокрема, транснаціональні компанії переймають західний досвід — використовують медіацію як метод альтернативного вирішення спорів.

Значення

Медіація дає змогу розв’язати конфлікт ефективно, зберегти міцні партнерські стосунки між сторонами спору. Через медіацію в організації забезпечують здорову атмосферу, підвищують ефективність командної роботи.

Медіація дає змогу уникнути тривалих судових процедур — розв’язати конфлікт за кілька тижнів, а не років, а також відповідно до розкладу, вигідного сторонам, незалежно від дат, призначених судом. При цьому значно заощаджуються фінанси та інші ресурси.

При конструктивному підході всі сторони виграють (модель «win — win»), оскільки учасники конфлікту самостійно розробляють та узгоджують необхідні їм рішення.

Цитата

У проекті Закону України «Про медіацію» запропоновано:

  • процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин;
  • внести зміни до статей 130 ГПК, 142 ЦПК, 7 Закону України «Про судовий збір», якими передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження судом буде повернуто 60 % сплаченого судового збору.

     (Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про медіацію» // Засідання Кабінету Міністрів України. URL: http://materialy.kmu.gov.ua/3b35ee1b/docs/480bfb53/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf).


Література

  1. Лавренюк В. Конфіденційність як одна з переваг медіації при вирішенні спорів // Київська торгово-промислово палата : онлайн-журнал. URL: http://kiev-chamber.org.ua/uk/133/1294.html.
  2. Лавренюк В. Медіація як шлях до порозуміння // Роботодавець. URL: https://robotodavets.org.ua/2018/05/11/12887.html.
  3. Лавренюк В. Чому сьогодні медіація настільки важлива в ІТ-індустрії? // Центр медіації КТПП. URL: https://mediation-center.org.ua/chomu-sogodni-mediatsya/.
  4. Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про медіацію» // Засідання Кабінету Міністрів України. URL: http://materialy.kmu.gov.ua/3b35ee1b/docs/480bfb53/Poyasnyuvalna_zapiska.pdf.

Автор ВУЕ

В. В. Лавренюк


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.05.2020


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Лавренюк В. В. Медіація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Медіація (дата звернення: 2.06.2020).

Див. також

Булінг

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ