Матійчук, Василь Васильович

Матійчу́к, Васи́ль Васи́льович (04.10.1990, с. Хімчин Косівського району Івано-Франківської області, Україна — 08.04.2023, с. Малинівка Пологівського району Запорізької області, Україна; похований 12.04.2023 у рідному селі) — військовослужбовець, аеророзвідник, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Матійчук, Василь Васильович
Народження	04.10.1990
Місце народження	Хімчин
Смерть	08.04.2023
Місце смерті	Малинівка
Місце поховання	Хімчин
Alma mater	Київський міжнародний університет
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	будівництво, аеророзвідка, військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

З дитинства захоплювався футболом, мріяв стати футболістом. Закінчив 2008 Хімчинську загальноосвітню школу (тепер Хімчинський ліцей «Інтелект»).

Навчався (2008‒2012) в Інституті журналістики Київського міжнародного університету. З першого курсу писав статті до газети «Український футбол»; був направлений за програмою обміну студентів на 4-місячне стажування до США. У 2012‒2013 продовжив навчання за спеціальністю «Журналістика» у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Поглиблював знання (2014‒2015) у Західночеському університеті (м. Пльзень, Чехія) на факультеті чеської та англійської мов. Добре володів англійською.

Повернувся в Україну. Від 2020 мешкав у м. Києві, вів малий приватний бізнес, працював виконробом на будівництві, споруджував житлові об’єкти.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну твердо вирішив боронити країну, пішов на фронт добровольцем. Хотів служити у десантних військах, чому завадив висновок медичної комісії.

Воював на передовій (з травня 2022) на Запорізькому напрямку у складі розвідувального взводу 74-го окремого батальйону 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського (в/ч А7126). Боронив міста Гуляйполе, Пологи та ін. населені пункти Запорізької області. Позивний «Десант».

Опанував керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА, дронами) та антидроновою зброєю. Виявив надзвичайний хист і майстерність у цій справі (побратими називали воїна «очима батальйону», «пілотом екстракласу»). Був аеророзвідником, оператором БПЛА, відшукував цілі та коригував вогонь артилерії по позиціях окупантів. Вправно збивав (або «приземляв» антидроновою рушницею та переналаштовував) ворожі БПЛА; нищив з дронів ворога, ліквідував не один десяток окупантів і військової техніки, трощив ворожі склади із боєприпасами та бронетранспортерами. Завдяки мужності, сміливості, наполегливості, ретельній підготовці бойових позицій рятував життя побратимів. Витягав з-під обстрілів важкопоранених бійців.

Розпочав писати книгу про події війни «Подорож на Південь» (не закінчено).

Отримав осколкове поранення, контузію, після лікування повернувся на фронт.

Поряд із бойовою роботою на фронті вів волонтерську діяльність — організовував збори коштів (в Україні і закордоном) на купівлю безпілотників, яких нагально потребували бойові підрозділи.

Залишились матір, сестра, наречена.

Подвиг

Загинув поблизу с. Малинівки під час спроби перехопити керування ворожим безпілотником. Отримавши поранення, встиг прикрити своїм тілом побратима, чим урятував тому життя.

Нагороди та визнання

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29.09.2023, посмертно). Мати звитяжця отримала орден з рук Президента України В. Зеленського.

Нагороджений відзнакою Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради «За бойову звитягу» (2022).

Меморіалізація

У рідному селі В. Матійчуку встановлено пам’ятний знак на братській могилі загиблих воїнів ОУН-УПА (2023).

На фасаді Хімчинського ліцею «Інтелект» відкрито анотаційну дошку (2023).

На честь загиблих воїнів у с. Хімчині відбувся пам’ятний велопробіг за участі школярів (23.05.2023).

Пам'яті В. Матійчука присвятили сходження на г. Говерлу (04.10.2023).

Цитати

«Він навчився працювати з дронами так, що дрони ті збивав, ремонтував, і ними ж нищив ворога. Майже рік пропрацював в аеророзвідці. Був хорошим коригувальником. Командир роти, командир батальйону кажуть: "Зараз його немає. Він був очима батальйону. Думали, що є замінні люди, а виходить — немає"», — переказує мати Героя України Любов Матійчук.
Цит. за: Водницька Г. Незавершена справа Василя Матійчука. Історія загиблого аеророзвідника з Прикарпаття // Суспільне. Івано-Франківськ. 2023. URL: https://suspilne.media/ivano-frankivsk/483190-nezaversena-sprava-vasila-matijcuka-istoria-zagiblogo-aerorozvidnika-z-prikarpatta/

Зі спогадів побратима «Штурмана»: «Матійчука Василя вперше я побачив на позиціях, хлопець завзято працював над обладнанням укриття. Він знав, що починаю займатися аеророзвідкою і сам підійшов познайомитися. Я організував нам навчання в Києві… Повернувшись на фронт, Василь завжди жадав робити більше, готував позиції для роботи і при будь-якій мінімальній можливості прагнув виконувати завдання, не дивлячись на ризик. Ця клопітка робота з підготовки врятувала не одне життя українським воїнам, в тому числі і моє. Сумлінно виконував поставлені задачі, завжди навчався новому, показував себе як досвідченого бійця для побратимів і інших підрозділів. Був чесний з собою і оточуючими, ніколи не вживав спиртного і не порушував військової дисципліни. Вася — справжній герой і воїн, якому я довіряв своє життя. Кращий з кращих боєць аеророзвідки. Гарний і щирий друг».
Цит. за: Водницька Г. Незавершена справа Василя Матійчука. Історія загиблого аеророзвідника з Прикарпаття // Суспільне. Івано-Франківськ. 2023. URL: https://suspilne.media/ivano-frankivsk/483190-nezaversena-sprava-vasila-matijcuka-istoria-zagiblogo-aerorozvidnika-z-prikarpatta/

«Історія загиблого аеророзвідника з Прикарпаття».
Джерело: ютуб канал Суспільне. Івано-Франківськ.

Додатково

Василя разом із молодшою сестрою виховували бабуся з дідусем, мати після розлучення, щоби забезпечити сім’ю, працювала на заробітках за кордоном.
Після завершення війни мріяв відпочити на морі, одружитися, народити трьох дітей. Планував захистити кандидатську дисертацію, а ще — узяти з війни один безпілотник на згадку.

Джерело

Про присвоєння В. Матійчуку звання Герой України: Указ Президента України № 640/2023 від 29 вересня 2023 р. // Президент України 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6402023-48401

Література

Водницька Г. Незавершена справа Василя Матійчука. Історія загиблого аеророзвідника з Прикарпаття // Суспільне. Івано-Франківськ. 2023. URL: https://suspilne.media/ivano-frankivsk/483190-nezaversena-sprava-vasila-matijcuka-istoria-zagiblogo-aerorozvidnika-z-prikarpatta/
Пенкалюк С., Яців Д. Здійснили мрію Героя України. Майже 90 людей піднялися на Говерлу в пам'ять про полеглого воїна Василя Матійчука // Суспільне. Івано-Франківськ. 2023. URL: https://suspilne.media/ivano-frankivsk/587691-zdijsnili-mriu-geroa-ukraini-majze-90-ludej-pidnalisa-na-goverlu-v-pamat-pro-poleglogo-voina-vasila-matijcuka/
Самойлов Ф., Водницька Г. На Івано-Франківщині відкрили пам'ятний знак та анотаційну дошку загиблому аеророзвіднику Василю Матійчуку // Суспільне. Івано-Франківськ. 2023. URL: https://suspilne.media/ivano-frankivsk/484387-na-ivano-frankivsini-vidkrili-pamatnij-znak-ta-anotacijnu-dosku-zagiblomu-aerorozvidniku-vasilu-matijcuku/
Минають роковини із дня загибелі Матійчука Василя Васильовича // Рожнівська сільська рада. 2024. URL: https://rozhnivska-gromada.gov.ua/news/1712560541/
Василь Матійчук // Хімчинський ліцей «Інтелект» URL: https://www.khimchyn-intelect.com/%D0%9F%D0%B0%D0%BC-%D1%8F%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Матійчук, Василь Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Матійчук, Василь Васильович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2025