Кронверк
Кро́нверк (нім. kronwerk — короноподібна оборонна споруда) — елемент бастіонної системи укріплень: допоміжне укріплення, розташоване перед головним валом замку чи фортеці.
Складається з двох напівбастіонів і бастіону посередині; в плані має симетричне накреслення, схоже на корону (звідси й назва). Призначений для посилення замку, фортеці, цитаделі на найбільш загрожених напрямках, зокрема перед брамами, мостами тощо. У плані — трикутник або трапеція, з розширенням у напільний бік. Кронверк традиційно огороджували земляним оборонним валом з ровом, відкоси яких закріплювали дерев’яними конструкціями або обличковували каменем.
Винахідником кронверка вважають інженера-фортифікатора Франческо Маркі (1506–1598; Італія — Бельгія). Кронверки у 16 ст. поширилися з Бельгії та Нідерландів по всій Європі.
В Україні їх застосовували в найважливіших замках і фортецях другої половини 17 — 18 ст. (кронверк перед Чигиринським замком, збудований 1678).
Література
- Вечерський В. Кронверк // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 144.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кронверк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кронверк (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2022
