Коан

Коа́н [яп. 公案 , від кит. 公案 (gōng'àn), букв. — публічне (офіційне, справедливе, юридичне) повідомлення (оголошення), публічна справf] — у традиції дзен-буддизму (особливо школи ріндзай) — стисла оповідь, притча, парадоксальне, алогічне висловлювання або запитання без логічної відповіді, яке використовують для дисципліни медитації при навчанні новачків, як перевірку компетентності учня.

Історична довідка

Традиційно вважають, що коан вперше з’явився у практичному інструментарії китайських майстрів чань в епоху Тан (поч. 7 — поч. 10 ст.), а остаточне формування коана припадає на період династії Сун (сер. 10 — 13 ст.).

Точна кількість класичних коанів невідома. Є особливою формою (як вербальною, так і невербальною) комунікації учителя й учня. Термін важко визначити, неможливо описати як логічну пропозицію, істинність (хибність) якої можна встановити, виразити у послідовних семантичних структурах. Зусилля з розв’язання коана занурюють увагу учня всередину себе і спонукають шукати відповіді з напруженням духовних сил, підсвідомого, інтуїції. Кожна така вправа передає певний аспект дзен, є засобом вираження невисловлюваного досвіду. Ключове значення має запитальний характер коанів як необхідна умова його вирішення.

Використання коанів у практиках дзен-буддизму покликане вказати на Абсолютне, спонукати до осягнення найглибшої основи буття людини та Універсуму, переживання «одвічно пробудженої природи», саторі.

Лінгвістична, етична, естетична природа коанів є предметом спеціальних досліджень.

Приклади

Геттан запитав у монаха: «Кейтю зробив сотні візків. Коли ми знімемо колеса і витягнемо вісь, що стане для нас очевидним?»
«Ти можеш чути звук двох долонь, що плескають, — мовив Мокурай. — Покажи мені, як звучить плескіт однієї долоні».

Література

Rosemont H. The Мeaning is the Use: Кoan and Мondo as Linguistic Tools of the Zen masters // Philosophy East and West. 1970. No. 20. P. 109–119.
Heine St., Wright D. The Koan: Texts and Contexts in Zen Buddhism. Oxford : Oxford University Press, 2000. 322 р.
賈晉華. 古典禪研究: 中唐至五代禪宗發展新探. Hong Kong : Oxford University Press, 2010. 442 p.
Wu A. Rendering the Unsayable: Unnatural Acts оf Narration in Koan Literature // Neohelicon. 2022. Vol. 50. Is. 1. Р. 273‒290.
Амяо У. Коан як засіб для вираження невисловлюваного досвіду: серединна позиція у підході до вчення китайського чань-буддизму // Китаєзнавчі дослідження. 2024. Вип 1. С. 30‒45. URL: https://chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/266/246