Керча, Юрій Юрійович

Керча ЮЮ.png

Керча́, Ю́рій Ю́рійович (03.01.1936, с. Страбичово, тепер Мукачівського району Закарпатської області, Україна — 06.03.2015, м. Київ, Україна) — учений-хімік у галузі високомолекулярних сполук, провідний фахівець із фізико-хімії та модифікації поліуретанів, доктор хімічних наук (з 1973), професор (з 1981), член-кореспондент НАН України (з 1990).

Керча, Юрій Юрійович

(Керча, Юрій Юрійович)

Народження 03.01.1936
Місце народження Страбичово
Смерть 06.03.2015
Місце смерті Київ
Alma mater Ужгородський національний університет
Напрями діяльності Хімія полімерів
Керча, Юрій Юрійович ВУЕ.jpg

Життєпис

Навчався у Страбичівській семирічній школі, 1953 закінчив Мукачівську середню школу №16. Навчався 1953–1958 на хімічному факультеті Ужгородського державного університету (тепер Ужгородський національний університет). 1958–1960 працював у ньому як інженер-хімік у хімічній лабораторії ґрунтово-дослідної партії.

1960–1963 — в аспірантурі Інституту фізіології рослин АН УРСР (тепер Фізіології рослин і генетики інститут НАН України, м. Київ). 1963 захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук. Відтоді працював в Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України (м. Київ): старший науковий співробітник (від 1966), завідувач лабораторії (з 1971), завідувач відділу модифікації полімерів (1975–2009), водночас — заступник директора з наукової роботи (1978–2009), від 2009 — головний науковий співробітник.

Захистив докторську дисертацію «Структура та властивості поліуретанів і вплив на них дисперсних наповнювачів» (1973). Вчене звання професора присвоєно 1981. За сумісництвом — професор Харківського політехнічного інституту (тепер Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), де читав курс лекцій із колоїдної хімії полімерів.

1990 обрано членом-кореспондентом НАН України, 1993 — академіком Української технологічної академії.

Був заступником голови Вченої ради Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України та Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при Інституті хімії високомолекулярних сполук НАН України, Наукової ради НАН України з проблеми «Хімія і модифікація полімерів», секції «Хімія і технологія полімерів» Українського хімічного товариства.

Член відділення хімії НАН України, секції «Полімерні матеріали» наукової ради з нових матеріалів міжнародної асоціації АН, Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при Колоїдної хімії та хімії води інститут імені А. В. Думанського НАН України. Заступник голови експертної ради з органічної хімії ВАК України.

Член Спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Київському національному університеті технологій і дизайну.

Головний редактор видання «Полімерний журнал». Член редколегії журналу «Полимеры-Деньги».

Похований у колумбарії Байкового кладовища.

Наукова діяльність

Фундаментальні дослідження Керчі стали основою для розробки функціональних полімерних матеріалів із покращеними експлуатаційними характеристиками. Під його керівництвом і за його участі виконано піонерські дослідження структури, кінетичних, термодинамічних, пружно-еластичних властивостей поліуретанів та їхніх систем. Встановлено основні закономірності взаємозв’язку хімічної будови зі структурою і властивостями цих полімерів, шляхи їхнього спрямованого регулювання та модифікації. Із колегами встановив, що завдяки високій рухомості сітки вторинних фізичних зв’язків, зумовлених наявністю різних за природою та кількістю, здатних до специфічних взаємодій, функціональних груп, а також високою термодинамічною гнучкістю олігомерних складових їхніх макроланцюгів поліуретанові еластомери мають низку специфічних властивостей. Довів, що пружно-еластичні властивості, висока стійкість до стирання, здатність до самозаліковування дефектів при деформації можна регулювати. Дослідив характер сегрегаційних процесів і мікрогетерогенну структуру поліуретанових йономерів, пов’язаних із виникненням у них нових типів міжмолекулярних фізичних зв’язків. Встановив особливості впливу на кінетику кристалізації та термодинаміку деформації поліуретанів, різної хімічної будови та фазового стану, гідрофільних і гідрофобних дисперсних наповнювачів.

Виявив ефект опосередкованого підсилення сегментованих поліуретанів дисперсними наповнювачами: наповнювач, сприяючи сегрегації жорстких блоків, зміцнює таким чином жорсткі домени, які виконують роль вузлів фізичної сітки у полімерній системі.

Розроблено наукові основи та сформульовано принципи структурно-хімічної модифікації вуглеводневих і уретановмісних еластомерів.

Останні дослідження спрямовано на обґрунтування наукових засад формування функціональних полімерних композитів, на створення біодеградабельних полімерних матеріалів із використанням природних полімерів.

Автор і співавтор понад 450 наукових праць, зокрема 5 монографій, 21 винаходу. Під його керівництвом підготовлено 4 доктори та 13 кандидатів наук.

Визнання

  • Премія імені Л. Писаржевського АН УРСР (1987) за цикл праць «Хімія та фізико-хімія поліуретанів сегментної будови».
  • Премія імені А. Кіпріанова НАНУ (1996) за цикл праць «Структурно-хімічна модифікація еластомерів».
  • Заслужений діяч науки і техніки України (з 1996).
  • Орден Дружби народів (1982).
  • Орден «За розбудову України» імені М. Грушевського IV ступеня.

Почесний доктор Ужгородського національного університету (з 2005).

Праці

  • Структура и свойства полиуретанов. Киев : Наукова думка, 1970. 280 с. (у співавтор.).
  • Calorimetric study of the phase boundary effect on oligo-ethylene glycol adipate (OEGA) properties // Polymer Science USSR. 1970. Vol. 12 (6). P. 1520–1529. (у співавтор.).
  • Физическая химия полиуретанов. Киев : Наукова думка, 1979. 224 с.
  • Инфракрасные спектры и структура полиуретанов. Киев : Наукова думка, 1987. 188 с. (у співавтор.).
  • Структурно-химическая модификация эластомеров. Киев : Наукова думка, 1989. 232 с.
  • Phase morphology and molecular dynamics of a polyurethane ionomer reinforced with a liquid crystalline filler // European polymer journal. 2003. Vol. 39 (11). P. 2167–2174. (у співавтор.). URL : https://doi.org/10.1016/S0014-3057(03)00136-8
  • Структура линейных полиуретанов. Киев : Наукова думка, 2008. 248 с. (у співавтор.).

Додатково

Його учні та колеги відзначали педагогічний талант і здатність формувати наукові школи.


Замолоду очолював збірну з волейболу Ужгородського університету, яка неодноразово перемагала на змаганнях. В історії становлення волейболу на Закарпатській Україні він належить до видатних спортсменів, які відроджували й розвивали волейбольний спорт краю.


Любив подорожувати Карпатами. Із родиною виїжджав до літнього спортивного табору Ужгородського університету, щоб зустрітися з друзями по спорту й навчанню, зіграти турнір і піднятися на полонини.


Глибоко розумів музику: знав безліч українських, чеських та угорських народних пісень, мав тонкий музичний слух і охоче співав.

Література

  1. 70-річчя члена-кореспондента НАН України Ю. Ю. Керчі // Вісник Національної академії наук України. 2006. № 1. С. 98–99. URL : http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000009705
  2. Пам’яті Юрія Юрійовича Керчі (3.01.1936–6.03.2015) // Полімерний журнал. 2016. Т. 38, № 1. С. 91–92. URL : http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000527348

Автор ВУЕ

С.В. Рябов


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рябов С.В. Керча, Юрій Юрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Керча, Юрій Юрійович (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.01.2026



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶