Замітка

Замі́тка — найкоротший інформаційний жанр пресової журналістики; новинне повідомлення про конкретний факт, подію, побудоване як відповідь на запитання «Хто?», «Що?», «Де?», «Коли?», «Якими засобами?» («Яким способом?»), «Як?» (рідше «Чому?») або лише на частину з цих запитань. Замітка інформує про конкретні явища, цікаві широкій громадськості. Текст може супроводжуватися переважно однією фотографією.

У німецькій та англо-американській школах журналістики (В. фон Ла Рош, З. Вайшенберг) поняття «замітка» не існує — воно замінюється поняттям «новина» (news, die Nachricht). Французька школа журналістики (М. Вуароль) також оперує терміном «новина» (nouvelles à la main) і виділяє жанр факту (без заголовка) як еквівалент хронікальної або подієвої заміток.


Історична довідка

Замітка — один із найдавніших жанрів у журналістиці, формувався з античних часів.

Від перших європейських газет і журналів (16–17 ст.) постала й поступово удосконалювалася система вимог до структури журналістської новини.

До середини 1860-х новинні тексти будувалися за принципом «прямої піраміди»: події описувалися ґрунтовно та в хронологічній послідовності (від початку до кінця). Тож головна новина (кульмінація твору) повідомлялася, як правило, наприкінці тексту.

Вимоги до подачі новинної інформації змінилися внаслідок того, що в одній із битв Громадянської війни в США перервався телеграфний зв’язок. Коли зв’язок з’явився, американські журналісти за тодішніми професійними стандартами почали описувати поле битви, амуніцію вояків, її колір, інші деталі, перш ніж перейти безпосередньо до головної події. Вони не знали, що зв’язок з’явився ненадовго,— і в середині передавання їхніх текстів знову пропав. Америка і світ знову не дізналися про переможця битви біля м. Геттісберга. Це позначилося на політичному та економічному житті країни.

Із кінця 18 ст. журналісти новинних служб будують свої повідомлення за принципом «оберненої піраміди», згідно з яким головна новина розташована на початку журналістського тексту.

Замітку як жанр досліджували українські науковці: М. Василенко, О. Глушко, О. Голік, Д. Григораш, В. Здоровега, А. Іващук, В. Карпенко, В. Качкан, І. Михайлин, М. Подолян, Д. Прилюк, Р. Радчик, Б. Черняков, Ю. Шаповал, В. Шкляр, Ю. Ярмиш та ін.; зарубіжні журналістикознавці: В. Ворошилов, М. Кім, Л. Кройчик, О. Колесниченко, Г. Мельник, В. Пельт, Є. Прохоров, А. Тепляшина, О. Тертичний, В. Ученова, М. Шостак, В. фон Ля Рош, З. Вайшенберг, М. Вуароль та ін.

Класифікації

Замітка має складну класифікацію.

За обсягом:

• блискавка;

• хроніка;

• класична;

• розширена.

Блискавка не має заголовка, відповідає на два запитання: «Хто?» і «Що?». Як правило, складається з кількох слів, без фото. Блискавка — прерогатива інформаційного агентства, через це публікується як редакційний матеріал.

Хроніка (хронікальна замітка) має заголовок, відповідає на п’ять запитань: «Що?», «Де?», «Коли?», «З ким?», «Як?». Містить зазвичай не більше 17 слів і може супроводжуватися однією фотографією. Традиційно прізвище автора не зазначається.

Класична замітка обов’язково має заголовок, відповідає на сім запитань: «Хто?», «Що?», «Де?», «Коли?», «Якими засобами?» («Яким способом?»), «Як?», «Чому?». Відповіді на останнє запитання («Чому?») може не бути або вона подається дуже коротко, побіжно. Класична замітка містить приблизно 1 тис. знаків. Публікується або як авторський текст (підписується прізвищем автора), або як редакційний («Інф. ред.» — «Інформація редакції»; «Влас. інф.» — «Власна інформація»).

У зображальній журналістиці класична замітка має аналог — фотозамітка (фотофакт). Такий матеріал може бути як коментованим, так і некоментованим, подаватися із заголовком або без нього.

Розширена замітка — повідомлення, структурно подібне до класичної пресової замітки. Однак має більший обсяг — приблизно 2-2,5 тис. знаків, відповідно висвітлює подію більш деталізовано. Обов’язково має підпис: або прізвище автора, або вказівка на редакцію («Інф. ред.» — «Інформація редакції», «Влас. інф.» — «Власна інформація»).

У зображальній журналістиці аналогом розширеної замітки є розгорнута фотозамітка із заголовком.

За передбачуваністю подій:

• замітка про очікувану подію;

• замітка про неочікувану подію;

• дослідницька замітка.

Замітка про очікувану подію — відображає факти, події, які прив’язані до певних дат або є запланованими, передбачуваними: конференції, засідання, сесії, наради, вибори, судові процеси, партійні з’їзди, заходи культури, освіти, науки, охорони здоров’я тощо.

Замітка про неочікувану подію — має своїм об’єктом факти, події, які важко чи неможливо передбачити: наукове відкриття, винахід, державний переворот, обвали промислових підприємств і торговельно-розважальних центрів, катастрофи військової техніки, екстремальні метеоумови тощо.

Дослідницька замітка — містить повідомлення про факти, для описування яких потрібний дослідницький пошук або спеціальні заходи, оскільки ці факти з різних причин не виявляються у відкритій формі (наприклад, ситуація на лінії певного бойового зіткнення).

За ідейним осмисленням:

• схвальна;

• критична;

• полемічна;

• проблемна.

Схвальна замітка — містить повідомлення про факти, події, що заслуговують на громадське схвалення (введення в дію нових дитсадків, шкіл, багатоквартирних будинків, підвищення зарплат, стипендій, пенсій, спорудження нових промислових і сільськогосподарських підприємств тощо).

Критична замітка — інформує про неприйнятні для аудиторії факти, з обов’язковим доказами та без образ. Важливими тезами такої замітки є ділові пропозиції, вказівки на можливі шляхи виходу із ситуації.

У зображальній журналістиці фотозвинувачення (один із варіантів фотозамітки) є еквівалентом критичної замітки у пресовій журналістиці.

Полемічна замітка — особлива форма критичної замітки; повідомлення про факти, що викликають сильне зіткнення думок, позицій. Виконує дві головні функції: пошук істини та завоювання однодумців (В. Здоровега). Як і критична замітка, полемічна повинна мати виразну конструктивну основу — інформувати аудиторію задля налагодження суспільного діалогу.

Проблемна замітка — привертає увагу центральної та місцевої законодавчої і виконавчої влади, а також різних соціальних груп (родина, педагоги та ін.) до певної проблеми, що потребує розв’язання.

Решта жанрових різновидів замітки, які називають у своїх творах З. Вайшенберг, М. Вуароль, В. Здоровега, В. Ла Рош, Р. Радчик, Т. Репкова, О. Тертичний, є гібридними конструкціями.

Особливості змісту і форми

Картинка Край.jpg

Написання замітки передбачає використання двох найпростіших методів журналістської творчості — констатації та опису. Текст замітки повинен бути стислим, точним і документальним.

Основні елементи новинної замітки:

• заголовок;

лід;

• основний текст (корпус);

• бекграунд.

Заголовок новинної замітки відображає основне повідомлення (факт, подію), може містити важливу цитату (із зазначенням джерела) або статистичний показник.

Лід доповнює заголовок, не повторюючи його, і містить головну новину, відповідаючи на всі сім запитань (Хто? — Що? — Де? — Коли? — Як? — Якими засобами? — Чому?) або лише на частину з них. При цьому лід має бути написаний настільки майстерно, щоб читач зацікавився і прочитав весь текст.

Основний текст (корпус) насичений подробицями, які розширюють уявлення читачів про подію,— уточнює її місце і час, кількість учасників тощо. При цьому деталі подають від найбільш до менш важливих.

Бекграунд містить загальну інформацію, необхідну для розуміння новини: передісторію, нагадування, біографічні довідки, аналогії.

Розвиток радіо, телебачення та мережевих медій призвів до формування нової композиції новинної замітки — у вигляді «піскового годинника», в якому фактично зістиковано «обернену» та «пряму піраміди».

Згідно з такою моделлю, верх «оберненої піраміди» містить не лід, а своєрідний передлід, який готує слухача / глядача до сприйняття головної новини. На стику пірамід подають деталі новини, а в кінці «прямої піраміди» — власне лід.

Додатково

Приклад блискавки

Потяги на станції «Золоті ворота» не зупиняються.

Приклад некоментованої фотозамітки (фотофакту):

Приклад замітки, побудованої за моделлю «оберненої піраміди»:

У Чернівцях зацвіли сакури

У столиці Буковинського краю на площі Філармонії почали розквітати три десятки 13-річних саджанців японської вишні. Прижилися ці чудові дерева й на вулиці Головній та на Проспекті Незалежності. «Коли в Чернівцях зацвітуть усі сто сакур, це буде неймовірне видовище»,— зауважив директор комунального підприємства «Трест зеленого господарства» Олександр Брязкало. Частину дерев місту подарував уряд Японії, частину — різні благодійники. За прикладом закарпатських міст Ужгорода та Мукачевого цвітіння сакури стане «візитівкою» Чернівців, що приверне до Буковини ще більше туристів.

Література

  1. Кройчик Л. Е. Система журналистских жанров // Основы творческой деятельности журналиста: учебник / Ред.-сост. С. Г. Корконосенко. Санкт-Петербург : Знание, Санкт Петербургский институт внешнеэкономических связей, экономики и права, 2000. С. 125–168.
  2. Репкова Т. Новое время: как создать профессиональную газету в демократическом обществе. Киев : ПроМедиа Украины, 2002. 468 с.
  3. Вуароль М. Гід газетяра / Упоряд. й пер. з фр. Ю. Сабрі; ред. вид. Ю. Лазарєв. 2-ге вид. Київ : Софія-прес, 2003. 64 с.
  4. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості / 2-ге вид., перероб. і допов. Львів : Паіс, 2004. 268 с.
  5. Ла Рош В. фон. Вступ до практичної журналістики / За заг. ред. В. Ф. Іванова, А. Коль. Київ : Академія Української преси, 2005. 229 с.
  6. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі. Київ : Видаництво Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. 236 с.
  7. Вайшенберг З. Новинна журналістика / Пер. з нім. 2-ге вид. Київ : Академія Української Преси ; Центр вільної преси, 2011. 264 с.
  8. Ворон Н. И. Жанры фотожурналистики. Москва : Факультет журналистики МГУ им. М. В. Ломоносова, 2012. 145 с.
  9. Радчик Р. В. Журналістський фах: інформаційні жанри. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2015. 272 с.
  10. Мелещенко О. К. Жанр замітки у пресовій і фотожурналістиці: огляд теоретичних напрацювань й критичний коментар // Журналістика. 2017. Вип. 16 (41). С. 138–149.
  11. Тертычный А. А. Жанры периодической печати. Москва : Аспект Пресс, 2017. 320 с.

О. К. Мелещенко

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мелещенко О. К. Замітка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Замітка (дата звернення: 24.01.2022).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ