Законодавство виборче

Законода́вство ви́борче — система законодавчих актів, які регламентують процес виборчий, порядок реалізації інших форм демократії безпосередньої (зокрема референдумів).

Історична довідка

Документи, що заклали основи міжнародного виборчого права: Загальна декларація прав людини (10.12.1949; ст. 21); Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (07.03.1966; ст. 5); Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 (ст. 25); Документ Копенгагенської наради конференції з людського виміру ОБСЄ (29.06.1990; Розділ 7); Декларація про критерії вільних і справедливих виборів (26.03.1994).

Характеристика

Виборче законодавство регулює як виборчу систему країни в цілому, так і особливості організації та проведення окремих видів виборів (парламентських, президентських, органів місцевого самоврядування).

Якщо процедура виборів регламентується виключно законами про вибори, то загальна структура парламенту, основні принципи і час проведення виборів можуть бути також предметом конституційного регулювання.

Виборчі процедури у країнах зі стабільними політичними системами здебільшого не потребують детального регламентування у законах і ґрунтуються переважно на традиціях політичних, окремих актах галузевого характеру і прецедентному праві. Потреба в детальній регламентації виникає, як правило, у суспільствах, що переживають процес демократичного відновлення, докорінної перебудови системи політико-правових інститутів.

В Україні

В Україні систему виборчого законодавства формують Конституція України [ст. 38; 69–71; 76 (встановлює засади виборів народних депутатів України); ст. 103 (встановлює засади виборів Президента України); 136 (встановлює засади виборів депутатів ВР АР Крим); ст. 141 (встановлює засади виборів депутатів органів місцевого самоврядування)], Закони України «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Виборчий Кодекс України (2019) відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.

Література

1. Ставнійчук М. І. Виборче законодавство // Політична енциклопедія / Гол. ред. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 98.
2. Дем’яненко Б. Виборче законодавство // Денисенко В. М., Сорба О. М., Угрин Л. Я. та ін. Політологія. Львів : Новий Світ — 2000, 2014. С. 41–42.
3. Діденко О. М. Еволюція розвитку виборчого законодавства України // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2019. Вип. 4. С. 35–45.

Автор ВУЕ

• Б. Л. Дем’яненко

Покликання на цю статтю: Дем’яненко Б. Л. Законодавство виборче // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Законодавство виборче (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.11.2024