Дяковський, Юрій Іванович

Дяко́вський, Ю́́рій Іва́нович (27.02.1989, м. Стрий Львівської області, тепер Україна — 18.04.2014, поблизу м. Слов’янська Донецької області, Україна; похований 08.05.2014 у рідному місті) — громадський активіст, учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України (2015, посмертно).

Дяковський, Юрій Іванович
Народження	27.02.1989
Місце народження	Стрий
Смерть	18.04.2014
Місце смерті	Слов'янськ
Місце поховання	Стрий
Alma mater	Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Напрями діяльності	громадський активіст

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка
Медалі	За жертовність і любов до України

Життєпис

2006 закінчив Стрийський ліцей «Гімназія імені Андрея Шептицького» та вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

2009 перервав навчання, планував стати психологом.

З грудня 2013 брав участь у Революції гідності на Майдані Незалежності у м. Києві. Мав псевдо «Кірпіч». 10.02.2014 вступив до київського осередку організації «Правий сектор».

28.04.2014 тіло Ю. Дяковського знайдено в р. Казенний Торець поблизу м. Слов’янська. За даними судово-медичної експертизи, смерть настала 18 квітня. 05.05.2014 тіло Ю. Дяковського після тривалих переговорів із сепаратистами віддали представникам Донецької облдержадміністрації, потім доправили до м. Стрия.

Залишилися батьки, брат.

Подвиг

Під час протистояння із силовиками був поранений в руку гумовою кулею (18.02.2014); отримав вогнепальне поранення шиї на вулиці Інститутській (20.02.2014).

У квітні 2014 разом з Ю. Поправкою та товаришами з «Правого сектору» вирушив до м. Слов’янська (на той час окупованого сепаратистами) з метою розвідки та збору інформації про ситуацію в місті. 17.04.2014 близько 3 год. побратими розділилися. Того ж дня Дяковський потрапив у полон. Був підданий жорстоким тортурам.

Відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20.02.2015, посмертно).

Медаль Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (04.07.2015, посмертно).

Почесна грамота Верховного архієпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви Святослава (08.05.2016, посмертно).

Відзнака Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» «Бойовий хрест корпусу» (20.04.2018, посмертно).

Меморіалізація

На його честь відкрито меморіальні дошки на фасадах:

молодшої гімназії «Рідна школа» (тепер Стрийський ліцей «Гімназія імені Андрея Шептицького»), де 1995–1999 він навчався (05.12.2014);
Стрийського ліцею «Гімназія імені Андрея Шептицького» (26.05.2017);
на будівлі Служби безпеки України, де 2014 знаходилася катівня сепаратистів (20.10.2021, м. Слов’янськ).

На честь Ю. Дяковського також встановлено:

пам’ятний знак на алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини (м. Ходорів Жидачівського району);
пам’ятний знак у сквері на вулиці Юрія Липи (14.10.2020, м. Стрий).

Ім’я та портрет Героя України викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у м. Києві, Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Львові.

Кабінет Міністрів України заснував стипендію імені Дяковського за спеціальністю «Психологія» для студентів і курсантів закладів вищої освіти державної форми власності (15.11.2017).

Почесний громадянин м. Стрия (посмертно).

Джерела

Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 94/2015 від 20 лютого 2015 р. // Президент України. 2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/942015-18528
Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні: Постанова Кабінету Міністрів України № 896 від 15 листопада 2017 р. // Верховна Рада України. 2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896-2017-п#Text

Література

Заровна Т. Слов’янські терористи не дають поховати закатованого львів’янина Юрія Дяковського // Gazeta.ua. 2014. URL: https://gazeta.ua/articles/life/_slovyanski-teroristi-ne-dayut-pohovati-zakatovanogo-lvivyanina-uriya-dyakovskogo/555782
Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи : в 3 кн. Київ : Національний музей Революції Гідності, 2018. Кн. 1. С. 256–269.
Омельянчук О. Перші закатовані на Донбасі. Історії українців, у вбивстві яких зізнався Гіркін // Радіо Свобода. 2020. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30630127.html
Дяковський Юрій Іванович («Кірпіч») // Книга пам’яті полеглих за Україну. URL: https://memorybook.org.ua/5/dyakovsky.htm
Почесні громадяни // Стрийська міська рада. URL: https://stryi-rada.gov.ua/pochesni-gromadiany/

Автор ВУЕ

Н. М. Нукало

Покликання на цю статтю: Нукало Н. М. Дяковський, Юрій Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дяковський, Юрій Іванович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.09.2024