Гукало, Василь Михайлович

Гукало, Василь Михайлович
Народження	15.01.1994
Місце народження	Залужжя (Львівська область)
Смерть	21.04.2023
Місце смерті	Діброва, Краматорський район, Донецька область
Місце поховання	Яворів
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Гу́кало, Васи́ль Миха́йлович (15.01.1994, c. Залужжя Яворівського району Львівської області, Україна — 21.04.2023, с. Діброва Краматорського району Донецької області, Україна; похований 25.04.2023 у м. Яворові) — військовослужбовець, доброволець, солдат Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Життєпис

Після закінчення школи здобув професію різьбяра в Художньому професійно-технічному училищі імені Й. П. Станька у селищі Івано-Франкове Яворівського району.

Відзначався активною громадянською позицією. Брав участь у Революції гідності.

2015–2017 виконував бойові завдання під час антитерористичної операції на Сході України.

2017 повернувся до цивільного життя. Вступив до Бережанського агротехнічного інституту в Тернопільській області на спеціальність «Садово-паркове господарство» (не закінчив). Працював переважно за кордоном.

На початку повномасштабного військового вторгнення РФ повернувся в Україну. 26.02.20222 добровільно вступив до лав ЗСУ. Був розвідником. У складі 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ воював у Миколаївській області, виконував складні бойові завдання під час звільнення Херсонської області та оборони м. Бахмута Донецької області. Позивний «Лисий».

25.12.2022 під час евакуації під артилерійським обстрілом поранених бійців через р. Бахмутку дістав вогнепальне осколкове поранення. Після лікування повернувся у стрій. Був направлений для оборони рубежів під м. Кремінну в Луганській області. Пізніше воював у Донецькій області.

Загинув 21.04.2023 від авіаційного удару під час виконання бойового завдання з організації нових позицій в с. Діброві на Донеччині.

Залишилися дружина, два сини.

Нагороди та відзнаки

Почесна грамота та відзнака начальника розвідувального управління штабу Оперативного Командування «Південь» за сумлінне виконання службових обов’язків.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24.02.2024, посмертно).

«Звільняв Херсонщину та боронив Бахмут - Василь Гукало, розвідник з 63 ОМБр, Випуск 11».
Джерело ютуб канал «Павло Бакунець».

Джерела

Про присвоєння В. Гукалу звання Герой України: Указ Президента України № 100/2024 від 24 лютого 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1002024-49869.

Література

Орденом «Золота Зірка» посмертно нагороджений студент нашого інституту Василь Гукало // Національний університет біоресурсів і природокористування України. 2024. URL: https://bati.nubip.edu.ua/index.php/ua/post-ins/novyny-instytutu/ordenom-zolota-zirka-posmertno-nahorodzhenyi-student-nashoho-instytutu-vasyl-hukalo.html
Василь Михайлович Гукало // Герої професійно-технічної освіти Львівщини. URL: https://heroipto.lviv.ua/василь-михайлович-гукало/
Василь Гукало // Платформа пам’яті Меморіал. URL: https://www.victims.memorial/people/vasyl-hukalo

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Гукало, Василь Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гукало, Василь Михайлович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2025