Грохот

Гро́хот — пристрій для механічного розділення сипких грудкуватих матеріалів за крупністю частинок унаслідок просіювання через просіювальну поверхню з заданою шириною щілини або отвору.

Грохот.jpg

Характеристика

Конструкція

Найпоширенішими грохотами є вібраційні машини на пружинних опорах з однією або декількома просіювальними поверхнями (ситами), встановленими у відкритому з боку розвантаження коробі. У багатоситному грохоті сита розташовують одне під іншим, від великого до дрібного.

Здебільшого у грохотах застосовують відцентрові віброзбуджувачі (дебалансні вібратори), значно рідше — електромагнітні. В резонансних грохотах використовують явище резонансу — збіг власних і вимушених коливань. Завдяки резонансу збільшується амплітуда коливань (до 10 мм), що приводить до збільшення ефективності грохочення та зменшення витрат електроенергії.

Класифікація

За принципом дії:

  • нерухомі (колосникові, гідрогрохоти, конусні та дугові),
  • з рухомими елементами:

— з коливаннями та вібраціями робочого органу (інерційні, резонансні, плоско-хитні, гіраційні);

— з обертальним робочим органом (барабанні та грохоти-дробарки, відцентрові, конусні самооочисні, імовірнісні);

— з рухомою просіювальною поверхнею (валкові, шнекові, з пружно-деформованим ситом, з безпосереднім збудженням сита).

За розташуванням просіювальної поверхні:

  • похилі;
  • горизонтальні.

За призначенням:

  • попередньої класифікації (крупність матеріалу 80–100 мм і більше);
  • підготовчої класифікації (3, 6, 10, 13, 25 мм);
  • дешламаційні (для мокрого відокремлення дріб’язку до 0,5–1,0 мм);
  • зневоднювальні;
  • для розсортування (переважно вугілля).

Застосування

Грохоти застосовують для розділення на класи крупності вугілля, руд, щебеню; розсіювання, зневоднення та знешламлення (див. Шлам) матеріалів; промивання пісків і видобутку золота.

Продуктивність — до 3 000 т/год, крупність просіюваного матеріалу — до 1 000 мм, мінімальна крупність поділу — до 0,1 мм, кількість фракцій поділу — до 4, довжина сита — до 8 000 мм, ширина сита — до 4 000 мм, установлена потужність — до 55 кВт.

Література

  1. Höffl K. Zerkleinerungs- und Klassiermaschinen. Leipzig : Verlag für Grundstoffindustrie, 1985. 431 p.
  2. Schmidt P., Körber R., Coppers M. Sieben und Siebmaschinen. Weinheim : Wiley-VCH, 2003. 210 p.
  3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
  4. Грохот // Шмиг Р. А., Боярчук В. М., І. М. Добрянський та ін. Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури. Львів : [б. в.], 2010. С. 74.
  5. Смирнов В. О., Білецький В. С. Підготовчі процеси збагачення корисних копалин. Донецьк : Східний видавничий дім ; Донецьке відділення НТШ, 2012. 286 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Грохот // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Грохот (дата звернення: 26.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.01.2022

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ