Гриневич, Едуард Михайлович

Грине́вич, Едуа́рд Миха́йлович (31.05.1985, с. Деревок, тепер Камінь-Каширського району Волинської області, Україна — 20.02.2014, м. Київ, Україна; похований у рідному селі) — підприємець, учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України (2014, посмертно).

Гриневич, Едуард Михайлович
Народження	31.05.1985
Місце народження	Деревок
Смерть	20.02.2014
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Деревок
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Напрями діяльності	підприємництво

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка
Медалі	За жертовність і любов до України

Життєпис

До 1994 жив із рідними у селищі Люблинець Ковельського району Волинcької області. 2002 закінчив загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів у с. Деревок. 2002–2005 навчався у Любешівському професійному ліцеї Луцького державного технічного університету (тепер Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету). 2007 вступив до Рівненського державного гуманітарного університету (спеціальність «Менеджер документально-інформаційних систем»). Працював продавцем-консультантом, згодом — експертом із продажу абонентського обладнання.

2009 заснував приватне підприємство «Мега-Сервіс» із ремонту комп’ютерної техніки та мобільних телефонів.

2004 брав участь у Помаранчевій революції. Був членом Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

Подвиг

Е. Гриневич у лавах Самооборони Майдану

Під час Революції гідності тричі приїздив до м. Києва. Чергував на барикадах. Вів електронний щоденник. Брав участь у подіях на вулиці Михайла Грушевського.

Під час третьої поїздки записався до 35-ї сотні Самооборони Майдану «Волинська Січ». Мав псевдо «Нестор».

18.02.14 разом із сотнею брав участь у мирній ході до будинку Верховної Ради України. Активісти сотні спочатку намагалися укріпити барикади біля Українського дому, потім отримали завдання не допустити прориву силовиків до внутрішнього двору Будинку Федерації профспілок України.

20.02.2014 помер від смертельного поранення під час наступу мітингувальників на вулиці Інститутській (тепер алея Героїв Небесної Сотні, м. Київ).

Відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21.11.2014, посмертно).

Нагороджено медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (2015, посмертно).

Відзначений почесною грамотою Верховного архиєпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви Святослава (08.05.2016, посмертно).

Ім’я та портрет Гриневича викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у м. Києві, Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Львові, на пам’ятнику Героям Небесної Сотні з Волині у м. Луцьку на Меморіалі слави.

25.03.2014 присвоєно звання «Почесний громадянин Любешівського району» (посмертно).

22.05.2014 на його честь названо центральну площу с. Деревок; 31.05.2017 відкрито пам’ятний анотаційний знак.

На честь Гриневича встановлено меморіальні дошки на фасадах:

будівлі ЗОШ у с. Деревок (01.09.2014).
будівлі Любешівського технічного коледжу (05.11.2014).
будівлі навчального корпусу № 4 Рівненського державного гуманітарного університету (18.10.2016).

16.02.2019 у ЗОШ с. Деревок провели спортивний турнір із бойового самбо, присвячений пам’яті Гриневича.

У серпні 2014 з ініціативи ВО «Свобода» в центрі селища Любешова закладено камінь на будівництво пам’ятника Героям Небесної Сотні.

Цитата

Гриневич Е: «Я хочу хорошого життя для себе та своїх дітей. Мене не влаштовує те, що ми всі бачимо… Ми нація чи хто? Скільки можна терпіти це свавілля, беззаконня та владу кількох кланів?.. Дай нам, Боже, віри та побільше людей, які хочуть змін, які хочуть хорошого життя у своїй країні… Скільки разів ми ще будемо наступати на московські граблі, доки усвідомимо, що Росія ніколи не хотіла й не буде створювати сприятливі умови для розвитку нашої економіки і, як наслідок, кращого життя простих українців?! Надто довго народ України терпів весь цей гніт, свавілля і т. п. нашого так званого президента і його гоп-компанію! І ось настала слушна мить, щоб покінчити з цим безглуздям, корупцією, безпорядком і свавіллям… Зараз настала слушна нагода прорватися вперед, покінчити з бісовою рутиною, деградацією суспільства і т. п. Нехай архангел Михаїл скине до біса Януковича і йому подібних, адже там їм і місце! Боже, благослови Україну! Слава Україні!»
Цит. за: Запис Едуарда Гриневича у соцмережі 24.11.2014.

Джерело

Про присвоєння звання «Герой України»: Указ Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 р. // Президент України. 2014. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8902014-18037.

Література

Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи : в 3 кн. Київ : Національний музей Революції Гідності, 2018. Кн. 1. С. 182–199.
«Буду стояти до повалення влади, або до смерті!» — зі щоденника волинського Героя Небесної сотні Едуарда Гриневича // Волинь UA. 2021. URL: https://volynua.com/posts/budu-stoyati-do-povalennya-vladi-abo-do-smerti-nestor-spogadi-volinskogo-geroya-eduarda-grinevicha
Едуард Гриневич // Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності. URL: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/1786

Автор ВУЕ

К. В. Романова

Покликання на цю статтю: Романова К. В. Гриневич, Едуард Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гриневич, Едуард Михайлович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.02.2024