Горчинський, Анатолій Аркадійович

Горчи́нський, Анато́лій Арка́дійович (22.06.1923, за паспортом — 22.07.1924, м. Фастів, тепер Київської області, Україна — 06.01.2007, м. Тернопіль, Україна) — композитор, співак (баритон), театральний режисер, поет, народний артист України (з 1994).

Горчинський, Анатолій Аркадійович
Народження	22.06.1923
Місце народження	Фастів
Смерть	06.01.2007
Місце смерті	Тернопіль
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	Музичне мистецтво, театр

Життєпис

Народився в сім’ї службовців. 1941 закінчив Фастівську середню школу. 1943–1946 — фельд’єгер спеціального зв’язку Міністерства зв’язку в м. Києві. 1946–1948 — актор Державного театру музичної комедії УРСР в м. Києві (тепер Київський національний академічний театр оперети). 1947 вступив у Київське музичне училище ім. Р. Глієра (тепер Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра) на композиторське відділення. 1948 через хворобу матері повернувся до м. Фастова. До 1951 працював художнім керівником клубу місцевого заводу «Червоний жовтень».

Від 1951 навчався в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого) у класі М. Крушельницького. 1956 отримав диплом з відзнакою та здобув спеціальність театрального режисера.

Від 1956 жив і працював у м. Львові. До 1965 — режисер-постановник Державного драматичного театру ім. М. Заньковецької (тепер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). 1965–1968 — головний режисер Театру юного глядача ім. М. Горького (тепер Перший український театр для дітей та юнацтва).

1968–1973 — головний режисер Обласного музично-драматичного театру ім. Г. Петровського в м. Хмельницькому (тепер Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького).

Від 1973 — головний режисер Рівненського українського музично-драматичного театру ім. М. Островського (тепер Рівненський академічний український музично-драматичний театр).

Від 1974 в Тернопільському українському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка (тепер Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка): до 1987 — режисер-постановник, 1987–1988 — виконувач обов’язків головного режисера, 1988–1992 — режисер-постановник.

Похований на міському кладовищі біля с. Підгороднє неподалік м. Тернополя.

Творчість

Поставив 108 вистав у театрах міст Львова, Рівного, Хмельницького, Тернополя, Запоріжжя, Чернівців, Луцька, Києва, Кишинева (Молдова). До значної частини з них написав музику й пісні. Зокрема, 22 вистави в Державному драматичному театрі ім. М. Заньковецької: «Веселка» М. Зарудного (1958), «Моя сім’я» Е. де Філіппо (1958), «І один у полі воїн» Ю. Дольд-Михайлика (1959; де вперше прозвучала пісня «Червона троянда» на вірш Л. Татаренка), «Безприданниця» О. Островського (1961), «Шельменко-денщик» І. Квітки-Основ’яненка (1964) та ін. 43 вистави в Тернопільському українському музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка: «Таке довге, довге літо» М. Зарудного (1975), «Чорноморці» М. Лисенка (1976), «Гріх і покаяння» І. Карпенка-Карого (1977), «Дамських справ майстер» М. Старицького («За двома зайцями», мюзикл, 1983), «Фіктивний шлюб» А. Крима (1986), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1989). Останні вистави: «Як наші діди парубкували» В. Канівця, «Сім’я злочинця» П. Джакометті, «Черниця і спокусник» І. Тогобочного, «Сільва» І. Кальмана).

У творчому доробку композитора понад 350 пісень. Серед них «Росте черешня в мами на городі», «Червона троянда», «Троянди на пероні» тощо, які визнано шлягерами 20 ст.

Анатолій Горчинський. м. Фастів. 1941 рік
Анатолій Горчинський. м. Фастів. 1942 рік
Анатолій Горчинський. м. Фастів.
Анатолій Горчинський. 1951 рік
Анатолій Горчинський в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, 1956 рік
Анатолій Горчинський. м. Львів. 1958 рік
Анатолій Горчинський. м. Львів. Тернопіль 1975 рік
Анатолій Горчинський з донькою Ангеліною. м. Тернопіль 1982 рік
Анатолій Горчинський. м. Тернопіль 2000 рік
Анатолій Горчинський. Анатолій Горчинський. м. Тернопіль 2003 рік
Анатолій Горчинський. Анатолій Горчинський. м. Запоріжжя 2003 рік
Анатолій Горчинський. Анатолій Горчинський. м. Тернопіль 2004 рік
Анатолій Горчинський з Юлією Пашковською, 2004 рік
Могила Анатолія Горчинського на міському цвинтарі у Підгородньому.

«Росте черешня в мами на городі».
Джерело ютуб канал «Анатолій Горчинський – тема».

«Анатолій Горчинський і Василь Хлистун-Троянди на пероні».
Джерело ютуб канал «Iryna Khlystunа».

Нагороди та визнання

Почесний громадянин м. Фастова (з 1997). Кавалер ордена «За заслуги» III ст. (з 2004). 2011 на Алеї зірок у м. Тернополі відкрито зірку Горчинського. На честь митця перейменовано вулицю в м. Фастові (2022).

Додатково

У перший день вторгнення Німеччини в СРСР (див. Друга світова війна) Горчинському виповнилося 18 років. Мати, щоб врятувати життя синові, зуміла зробити йому нове свідоцтво про народження з іншою датою — 22.07.1924.

1991 в руки Горчинського потрапила збірка поета М. Лукова. Йому сподобався вірш «Росте черешня в мами на городі». Текст не був пісенним, тож Горчинський дописав приспів «Мамо! Мамо! Вічна і кохана. Ви пробачте, що був неуважний…». Так народився хіт, де автором пісенного вірша стали М. Луків і Горчинський.

Цитати

«Шкода, що ми спільно написали лише єдину пісню «Вальс». Анатолію Горчинському треба доземно вклонитися. Він внутрішньо інтелігентна людина, завжди молодий духом».
Б. Олійник, поет. Цит. за: Маслій М. Анатолій Горчинський: «Жінки до мене липнули, як мухи до меду» // Вечірня газета. 2004.

«Усі пісні Анатолія Горчинського торкають серцеві струни і надовго переживуть автора. Господь дав йому ліричну душу».
В. Купріна, естрадна співачка. Цит. за: Маслій М. Анатолій Горчинський: «Жінки до мене липнули, як мухи до меду» // Вечірня газета. 2004.

«Горчинський — композитор-шлягер. У житті добра, мила й щира людина, дружбою з якою пишалися Штепсель і Тарапунька. Горджуся, що співала нев’янучі шедеври Анатолія».
Ю. Пашковська, співачка. Цит. за: «Маслій М. Анатолій Горчинський: «Жінки до мене липнули, як мухи до меду» // Вечірня газета. 2004.

«Що ж до Горчинського, який був не лише композитором і співаком, він ще був і театральним режисером, який переважно писав пісні для своїх вистав, спеціально підбирав кожну. Ось щодо Анатолія Аркадійовича, то такого терміну ще не видумали, тож будемо його вважати cantante (співак) плюс autore (автор як композитор) і плюс — regista (режисер)! Це вище самого кантауторе».
М. Аммосов, радіоведучий. Цит. за: Гадз П., Маслій М. «Червону троянду дарую я вам…». Чернівці: Букрек, 2024.

«Його драматизм — як сидів, як вставав, як робив кілька кроків на сцені, не зовсім легких, — людей притягував. Все було винятково щирим. Сивина його прикрашала! Він ніколи не думав, чи йому вуса підкрутити, чи підфарбуватися. Мені видається, що ось ця природність, щирість, теплота, душевність української естради справжня, а не акторська, на Горчинському закінчилася...».
Л. Лисенко, телеведуча. Цит. за: Гадз П., Маслій М. «Червону троянду дарую я вам…» Чернівці: Букрек, 2024.

«Ось такі таланти, такі співаки від Бога, як Анатолій Горчинський, мають бути знаними у світі. Рада, що зафіксувала його портретні роботи для історії. Того, кого не тільки любили, а й будуть любити завжди. Дякую Господу Богові, що подарував мені ці незабутні хвилини віч-на-віч з легендою. З віком усе частіше хочеться чути голос і пісні Анатолія Горчинського. Вмикаю їх і щоразу чую особливе тепло, розраду, пораду... Так, ніби на мене падає легкий промінчик його світла. Того незабутнього світла, яке в мене ніколи не згасне. «Живи кожний день так, ніби ти жив усе життя саме для цього дня...» Уклін вам, Майстре, за життєву науку, за той День Світла для мене».
Т. Д’Авіньйон, фотохудожниця. Цит. за: Гадз П., Маслій М. «Червону троянду дарую я вам…» Чернівці: Букрек, 2024.

Твори

Росте черешня в мами на городі…Тернопіль : Збруч, 1998. 112 с.
Троянди на пероні. Тернопіль : Горлиця, 2000. 82 с.

Література

Муха А. Композитори України та української діаспори. Київ : Музична Україна, 2004. 352 с.
Горчинський Анатолій Аркадійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. С. 510–511.
Анатолій Аркадійович Горчинський // Відомі композитори України / Редкол.: Г. Б. Мунін, Д. С. Вілкова, О. В. Сапура. Київ : Мунін Г. Б., 2016. С. 72.
Маслій М. «Золотий вік української естради» 1960–1980-ті роки : у 3 кн. Чернівці : Букрек, 2016. Кн. 1. 400 с.
Гадз П., Маслій М. «Червону троянду дарую я вам…». Чернівці: Букрек, 2024. 400 с.

Автор ВУЕ

М. М. Маслій

Покликання на цю статтю: Маслій М. М. Горчинський, Анатолій Аркадійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Горчинський, Анатолій Аркадійович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.07.2025