Горошкович, Олексій
Горошко́вич, Олексі́й (точні дати народження і смерті невідомі; середина 16 ст., м. Перемишль, тепер Підкарпатське воєводство, Польща) — маляр, священник. Перший український іконописець, чиє ім’я зафіксоване на збережених іконах.
|
Горошкович, Олексій | |
|---|---|
| Місце народження | Перемишль |
| Напрями діяльності | маляр, священник |
«середина» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 16.
Життєпис
Народився в сім’ї перемишльського маляра-священника, який походив із м. Сянока (тепер Польща), віднотований 1547–1570. Останній представник унікального в історії українського мистецтва пізньосередньовічного середовища малярів-священників м. Перемишля, засвідчених від кінця 14 ст.
1564 зазначений як майстер перемишльського об’єднаного цеху золотарів (див. Золотарство), конвісарів (ливарників) і малярів.
Творчість
Ікони з авторським підписом:
- «Похвала Богородиці» (згідно із дарчим написом, первісно призначена для невідомої Успенської церкви) із церкви Святого Архангела Михаїла в с. Смільник (тепер Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, Польща);
- «Успіння Богородиці» (1547; парна до попередньої) із церкви Святого Архангела Михаїла в с. Смільнику (обидві зберігають у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, НМЛ).
На підставі ідентичного почерку до спадщини майстра віднесено ікони:
- «Спас Нерукотворний» із церкви Святої Великомучениці Параскеви в с. Устиянова Горішня (тепер Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, Польща);
- «Богородиця Страсна» із церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Ліскувате (тепер Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, Польща);
- «Похвала Богородиці» із церкви Покрову Богородиці в с. Ровень (тепер Бещадського повіту Підкарпатського воєводства, Польща; усі ікони у фондах НМЛ);
- частково збережений «Страшний суд» із церкви Перенесення Мощів Святого Миколая в с. Руська Бистра (тепер округу Собранці Кошицького краю, Словаччина; експонат Музею Шаріша в Бардейові; словац. Šariš Museum in Bardejov).
Географія віднайдених ікон засвідчує, що Горошкович виконував замовлення, зокрема, для сільських парафій гірського терену Перемишльської єпархії на південь від м. Перемишля та ще південнішої території теперішньої Словаччини.
Ідентифіковані ікони Горошковича належать до спадщини перемишльської школи українського малярства. Його попередниками вважають анонімних авторів ікони (зберігається в НМЛ) із Вознесенської церкви в с. Багнувате, ікони «Святого Юрія Змієборця» (зберігають у Національному музеї Перемишльської землі, пол. Muzeum Narodowe Ziemi Przemyskiej, м. Перемишль) із церкви Різдва Богородиці в с. Велике (обидва села — тепер Самбірського району Львівської області) та ікони «Благовішення — В’їзд до Єрусалиму» (зберігають у Музеї народної архітектури в Сяноку, пол. Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku) із церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Вілька Зміївська (тепер Любачівського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Серед попередників називають також автора частково збережених фресок 1540-х у монастирській церкві Святого Онуфрія в с. Лаврів (тепер Самбірського району Львівської області).
Іконопис Горошкевича засвідчує початковий етап переходу до останньої версії стилістики пізньосередньовічного зразка зі спрощенням кольорової гами та посиленням лінійної стилізації. Його ікони належать до найраніших прикладів поширення в тлах і на полях виконаної в ґрунті орнаментики західного іконографічного взірця.
Додатково
Ікони «Похвала Богородиці» та «Успіння Богородиці» належать до єдиного намісного ряду, згідно з авторським підписом на обох: «исписасѧ… рукоа многогрѣшнаго ра божїа ѠлєѮєа», а також допису після молитовного звернення за жертводавців на другій із них: «бъ да прости ѠлєѮєа».
Література
- Гелитович М. «Страшний Суд» середини XVI ст. перемишльського маляра Олексія Горошковича з церкви Перенесення мощей святого Миколи с. Руська Бистра з Музею української культури в Свиднику // Pravoslavny Teologický Zborník. Prešov, 1999. T. 22. № 7. С. 321–332.
- Александрович В. Західноукраїнські малярі XVI століття. Шляхи розвитку професійного середовища (Студії з історії українського мистецтва. Т. 3). Львів, 2000. С. 64–69.
- Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Димитрія в колекції Національного музею у Львові. З матеріалів до зведеного каталога збірок НМЛ // Літопис Національного музею у Львові. Львів, 2000. № 1 (6). С. 90–91, 99–116.
- Александрович В. Олексій Горошкович — перемиський маляр середини XVI століття // Перемишль і Перемиська земля протягом віків : збірник наукових праць та матеріалів Міжнародної наукової конференції, Перемишль, 14–15 листопада 1998 р. Перемишль ; Львів, 2001. Т. 2 : Видатні діячі Перемищини. С. 100–114.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Александрович В. С. Горошкович, Олексій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Горошкович, Олексій (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.02.2026