Всеєдність

в німецькій класичній філософії 19 ст. – ідея Єдиного як єднос ті протилежностей (ідеального і реального, кінцевого й безкінечного, Я і Абсолюту) або Єдиного як нерозрізненого в собі; в російській релігійній філософії кін. 19–20 ст. – ідея єдності людства в Бозі, Боголюдства