Волочій, Іван Миколайович

Волочій Іван.jpg

Волочі́й, Іва́н Микола́йович (20.06.1995, с. Бересток, тепер Чортківського району Тернопільської області, Україна — 07.03.2022, біля с. Грушувахи Ізюмського району Харківської області, Україна; похований 09.03.2022 у рідному селі) — військовослужбовець, прикордонник, майор (2022, посмертно) Державної прикордонної служби України (ДПСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2023, посмертно).

Волочій, Іван Миколайович

Народження 20.06.1995
Місце народження Бересток
Смерть 07.03.2022
Місце смерті Грушуваха
Місце поховання Бересток
Alma mater Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності військова справа


Відзнаки

Відзнаки Герой України
Ордени Золота Зірка; За мужність ІІІ ступеня
Волочій, Іван Миколайович ВУЕ.jpg

Життєпис

З юнацьких років мріяв стати прикордонником, за взірцем старшого брата.

Активно займався спортом: підтягування, біг, штанга, бруси, грав у футбол і волейбол. Випускник загальноосвітньої школи І‒ІІІ ступенів у с. Торському (Чортківського району).

2016 закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, здобув звання лейтенанта.

Проходив службу у Північному регіональному управлінні ДПСУ, виконував завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону. Призначений першим заступником начальника відділу прикордонної служби.

З 2018 став на захист Батьківщини у складі військового підрозділу в зоні проведення операції Об’єднаних сил. Цього ж року закінчив Європейський університет, здобув диплом магістра. Присвоєно військове звання капітана.

Широкомасштабне вторгнення ворога І. Волочій зустрів на лінії розмежування біля с. Мар’їнки Покровського району Донецької області. Невдовзі групу військовослужбовців під його командуванням перекинуто для посилення підрозділів Збройних Cил України (ЗСУ) на Харківському напрямку. 07.03.2022 у запеклих боях зупинив спробу переправи ворога через канал Дніпро — Донбас біля с. Грушувахи.

Загинув під час виконання бойового завдання.

Подвиг

Мобільна група прикордонників на чолі з капітаном І. Волочієм спільно з підрозділами ЗСУ стримували просування ворога на Ізюмщині. Вступили у жорстокий бій із загарбниками. Колона окупантів, яка сунула вглиб України, наразилася на опір, зазнала масованого ураження з усіх видів зброї. Молодий офіцер грамотно та професійно керував діями підлеглих, організував маневрену оборону, здатну нанести максимальні втрати противнику.

Завдяки злагодженим і професійним діям українських воїнів ворогу завдано значних втрат у живій силі й техніці, його подальше просування стало неможливим.

Під час бою капітан І. Волочій отримав смертельне поранення внаслідок розриву російського танкового уламково-фугасного снаряду.

Визнання

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (17.03.2022, посмертно).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28.08.2023, посмертно). Президент України В. Зеленський 29.08.2023 передав нагороду членам родини полеглого Героя.

Меморіалізація

На будівлі Торської загальноосвітньої школи, де навчався Герой, встановлено меморіальну дошку (20.10.2022).

Додатково

За спогадами брата Андрія, Іван любив активний відпочинок, спорт, часто мандрував Україною. Дотримувався правильного харчування. Завжди мав план на завтрашній день, «знав чітко, як він хоче жити, де бути і задля чого». Любив музику, умів танцювати. Був людиною, «яка відкривалась із кожним днем з різних сторін».

Джерело

  • Про присвоєння О. Товстоногу звання Герой України: Указ Президента України № 646/2023 від 28 серпня 2023 р. // Президент України. URL : https://www.president.gov.ua/documents/5442023-48169

Література

  1. Волочій Іван Миколайович // Герої МВС: 200 днів війни. Київ : П «ІНФОТЕХ», 2022. С. 58. URL : https://mvs.gov.ua/upload/1/2/9/3/2/6/ts5yo2JuhJO6xE0Ju4JKotrKN5gpce8DeHcE0Ar0.pdf
  2. Іван Волочій // Платформа пам’яті Меморіал. URL : https://www.victims.memorial/people/ivan-volochii
  3. Зятюк С. Зупинив ворога ціною власного життя: історія командира групи прикордонників Івана Волочія // 24 канал. 02.04.2022. URL : https://24tv.ua/zupiniv-voroga-tsinoyu-vlasnogo-zhittya-istoriya-komandira-grupi_n1932581
  4. Поки нас пам’ятають — ми живі // Загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів с. Торське. 20.10.2022. URL : https://zosh-i-iii-st-s-torske.webnode.com.ua/news/poki-nas-pamyatayut-mi-zhivi/
  5. Іван Волочій — його сміливість не забудемо ніколи… // Державна прикордонна служба України. 07.03.2023. URL : https://dpsu.gov.ua/ua/news/ivan-volochiy-yogo-smilivist-ne-zabudemo-nikoli/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Волочій, Іван Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Волочій, Іван Миколайович (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.08.2024

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶