Веремій, В'ячеслав Васильович

Веремій В'ячеслав Васильович

Веремі́й, В’ячесла́в Васи́льович (22.02.1980, м. Київ, тепер Україна —19.02.2014, там само) — журналіст, учасник Революції гідності, Герой Небесної Сотні, Герой України (2014, посмертно).

Веремій, В'ячеслав Васильович
Народження	22.02.1980
Місце народження	Київ
Смерть	19.02.2014
Місце смерті	Київ
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності	журналіст

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка
Медалі	За жертовність і любов до України

Життєпис

Народився у сім’ї робітників: батько працював екскаваторником, мати — водієм трамвая.

1998 закінчив 10 класів школи І–ІІІ ступенів № 270 (м. Київ).

Навчався 1998–2003 в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Від 2000 працював репортером і ведучим прямого ефіру на FM-радіо «Континент» та радіо «Голос Києва» Київської державної регіональної телерадіокомпанії (тепер «Суспільне Київ»). Від 2002 — спортивний репортер, ведучий прямого ефіру «Радіо Ера-FM».

2003–2011 — кореспондент, редактор відділу міських новин «Газети по-київськи». Висвітлював новини столичного життя.

Від 2007 — заступник головного редактора, від 2010 — головний редактор «Газети нашого району» (проект «Газети по-київськи»).

07.2011–08.2011 — журналіст порталу tochka.net.

Публікувався 2011–2012 на сайтах видань «Оглядач» (рос. «Обозреватель») і «Ukrainian ІPhone».

На початку 2013 працював у газеті «Сьогодні», від травня 2013 — у редакції газети «Вісті» (рос. «Вести»).

Був учасником Помаранчевої революції, як журналіст висвітлював тогочасні події.

Із початком Революції гідності Веремій готував репортажі з місця подій.

19.01.2014 на вулиці Грушевського у м. Києві отримав поранення ока через вибух світлошумової гранати. 18.02.2014 після операції в Олександрівській лікарні вийшов на роботу. На розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської його було побито (отримав вогнепальне поранення під час спроби сфотографувати групу т. з. тітушок). Доправлений до лікарні швидкої допомоги, де й помер.

Похований на Лісовому кладовищі (м. Київ).

Відзнаки

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2014, посмертно).

Медаль Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (2015, посмертно).

Грамота Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (Українська греко-католицька церква; 08.05.2016, посмертно).

Ім’я та портрет Веремія викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у м. Києві, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у м. Львові.

Встановлено меморіальні дошки:

23.05.2014 на будинку школи І–ІІІ ступенів № 270 Деснянського району м. Києва;
19.02.2015 на фасаді будинку по вулиці Великій Житомирській, № 8, біля якого журналіста було смертельно поранено;
16.09.2015 у приміщенні лекційної аудиторії № 22 Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, якій надано ім’я Веремія.

Додатково

2010 провів журналістське розслідування щодо будівництва заміської резиденції В. Януковича «Межигір’я».

«Тітушки» — збірний термін, що сформувався 2013. Походить від прізвища спортсмена з Білої Церкви Вадима Тітушка, який напав на журналістів під час акції «Вставай, Україно!» у березні 2013. Першопочатково назва стосувалася незаконних формувань юнаків спортивної статури (найманців), які використовували приватні особи та деякі чиновники від провладної на той час «Партії регіонів» для провокацій, залякування, розгону масових протестів.

Джерело

Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8902014-18037

Література

В’ячеслав Веремій. Правда життя журналіста / Упоряд. К. А. Веремій. Київ : Криниця, 2018. 351 с.
Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи : в 3 кн. Київ : Національний музей Революції Гідності, 2020. Кн. 2. С. 24–43.
Веремій В’ячеслав Васильович // Герої України. URL: http://www.ukrgeroes.com.ua/VeremiyVVpam.html

Автор ВУЕ

К. В. Романова

Покликання на цю статтю: Романова К. В. Веремій, В'ячеслав Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Веремій, В'ячеслав Васильович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.08.2022