Вакцина (В.І. Ільченко, К.В. Пікуль, К.Ю. Прилуцький, Л.М. Сизова)

Вакци́на (лат. vacca — корова) — інфекційний агент, який є авірулентним (не здатний викликати захворювання) або його продукт, що їх застосовують задля утворення імунітету до збудників хвороб.

Vaccine-6158189 1920.jpg

Назва «вакцина» було дано Л. Пастером всім прищеплювальним препаратам, отриманим з мікроорганізмів. Е. Дженнером була отримана перша жива вакцина, що містила вірус коров'ячої віспи, ідентичний за антигенними властивостями вірусу натуральної віспи людини, але маловірулентний для людини. Через 100 років був сформульований головний принцип вакцинації — застосування ослаблених препаратів мікроорганізмів для формування імунітету противірулентних штамів.

Вакцинація стимулює адаптивну імунну відповідь шляхом утворення в організмі специфічних клітин пам'яті. Наступна інфекція тим же агентом викликає стійку, більш швидку імунну відповідь. Для отримання вакцин використовують штами патогенів, вбиті або ослаблені, їх субклітинні фрагменти або токсини.

На сьогоднішній день існує багато різновидів вакцин, зокрема: жива вакцина (проти поліомієліту), убита (протигрипозна вакцина), інактивована вакцина АКДП), анатоксин (проти дифтерії), рекомбінантні (генно-інженерні-вакцини проти гепатиту В).

Вакцинація не завжди буває ефективною. Вакцини втрачають свої якості при неправильному зберіганні. Але навіть якщо умови зберігання дотримувалися, завжди існує ймовірність, що імунітет не простимулює. Різні типи вакцини працюють по-різному і мають різну побічну дію. Як правило, в практиці побічні реакції рідко зустрічаються, менше ніж у 10 % пацієнтів і в переважній більшості випадків носять незначний характер. Ускладнення зустрічаються набагато рідше — на прикладі АКДС (однієї з найбільших реактогенних вакцин) видно, що реакція, як тривалий пронизливий плач дитини зустрічається в 1 з 200 щеплених.

Ускладнення (такі як вакциноасоційований поліомієліт) зустрічаються з частотою 1 на кілька мільйонів щеплень, тобто їх вірогідність вкрай низька. Крім цього, не всі тяжкі побічні реакції та ускладнення можна віднести за рахунок самих вакцин — як правило, переважна більшість ускладнень виникають там, де не були дотримані протипоказання до введення вакцин, основні з яких: ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції; алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину; гостре захворювання або загострення хронічного захворювання) та порушення техніки вакцинації і правил зберігання вакцин.

Література

  1. Крамарьов С. О., Надрага О. Б., Пипа Л. В. та ін. Інфекційні хвороби у дітей / За ред. С. О. Крамарьова, О. Б Надраги. 2-ге вид., випр. Київ : Медицина, 2016. 392 с.
  2. Рибалкін М. В, Філімонова Н. І., Стрельников Л. С. а ін. Загальна характеристика вакцин і технологія виробництва (на прикладі розробки ін'єкційного розчину вакцини для попередження та лікування кандидозу). Харків : Національний фармацевтичний університет, 2017. 146 с.
  3. Vaccination Strategies Against Highly Variable Pathogens / Ed. by L. Hangartner, D. Burton. Cham : Springer, 2020.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ільченко В. І., Пікуль К. В., Прилуцький К. Ю., Сизова Л. М. Вакцина (В.І. Ільченко, К.В. Пікуль, К.Ю. Прилуцький, Л.М. Сизова) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вакцина (В.І. Ільченко, К.В. Пікуль, К.Ю. Прилуцький, Л.М. Сизова) (дата звернення: 20.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.04.2020

Відео

Наскільки небезпечними є вакцини [MinuteEarth]
Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ