Біфуркація (синергетика)

Біфурка́ція (від лат. bifurcus — роздвоєний, з bi..., від bis — двічі та furca — двозубі вила) — якісна перебудова чи метаморфоза об’єктів (систем) різної природи внаслідок зміни параметрів, від яких вони залежать. При цьому об’єктивується один із можливих шляхів розвитку цих систем.

Психологічний портрет. Худ. Адам Лаптон

Характеристика

Засади теорії біфуркацій були закладені на початку 20 ст. у працях Ж. А. Пуанкаре та О. Андронова; у сучасній науці є істотним складником концепцій динамічних систем, синергетики.

Біфуркацію розглядають як деякий критичний момент для об’єкта (системи), можливість для розвитку та стан невизначеності, коли система «обирає» подальший шлях змін. Попри конотації двоїстості, закладені у понятті «біфуркація», шляхів еволюції може бути більше, ніж два. Вибір одного з можливих еволюційних шляхів означає проминання біфуркаційної точки і неможливість об’єкта (системи) повернутися у попередній стан.

Біфуркації передує накопичення критичної кількості флуктуацій, наслідком яких стає втрата стійкості й стабільності системи та перехід її у нерівноважний стан. У ситуації біфуркації об’єкт (система) може резонувати на найменше збудження. При цьому навіть незначна енергетично дія здатна спричинити відчутний вплив на подальший рух об’єкта (системи). Біфуркаційний перехід (стрибок) описують у термінах випадковості, стохастичності.

Біфуркація є розгорнутим у просторі й часі процесом кардинальної перебудови об’єкта (системи), а не одномоментним актом (М. Моїсєєв). Параметри, за яких відбуваються зміни об’єкта (системи), називають біфуркаційними значеннями, або точкою біфуркації.

Термін широко використовують у математичному, природничому, економічному, політичному тощо дискурсах. У постнекласичній соціогуманітарній науці зацікавленість поняттям зростає.

Література

  1. Бичко І. В. Синергетика // Історія філософії: словник / За ред. В. І. Ярошовця. Київ : Знання України, 2006. С. 902–905.
  2. Кочубей Н. В. Синергетические концепты и нелинейные контексты. Сумы : Университетська книга, 2009. 236 с.
  3. Добронравова І. Практична філософія науки. Суми : Університетська книга, 2017. 352 с.
  4. Пипич А. Пост-некласичний синтез знання і соціальна наука // Філософія освіти. Philosophy of Education. 2019. № 2 (25). С. 151–168.

Автор ВУЕ

В. В. Титаренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Титаренко В. В. Біфуркація (синергетика) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біфуркація (синергетика) (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.02.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶