Бір

Сухий бір з ялівцем звичайним у підліску. Фото Т. І. Харачка.
Характерне лишайникове надгрунтове вкриття сухого соснового бору. Фото Т. І. Харачка
Свіжий сосновий бір з домішкою берези. Фото Т. І. Харачка

Бір — тип соснових лісів, в якому основним деревним видом є сосна звичайна або інші види рослин родини соснових. В Україні цей тип лісу поширений на Поліссі на піщаних терасах із бідними дерново-підзолистими піщаними ґрунтами, рідше на болотах або торф’яниках. На вологіших ґрунтах у борах Полісся супутнім видом сосни звичайної є береза бородавчаста (Betula verrucosa). У підліску поліських борів трапляються рокитник віниковий (Cytisus scoparius), ялівець звичайний (Juniperus communis), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), крушина ламка (Frangula alnus), верба козяча (Salix caprea). У Карпатах Українських наявні бори в складі яких переважає один із видів сосен: сосна звичайна, сосна гірська (Pinus mugo), сосна кедрова (Pinus cembra). Домішкою до них може бути ялина звичайна (Picea abies). Бори Карпат приурочені до скельних розсипів або оліготрофних боліт. У підліску тут може траплятись ялівець звичайний альпійський (Juniperus communis subsp. alpina), рододендрон східнокарпатський (Rhododendron kotschyi), горобина звичайна (Sorbus aucuparia). Значно рідше бори можна побачити в Степу. Тут вони формуються сосною звичайною на дернових слабкорозвинених піщаних ґрунтах, піщаних терасах, схилах пагорбів і рівнинних ділянках. У підліску степових борів можуть траплятись рокитник, верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia). Бори виконують ґрунтозахисну, водозахисну, кліматорегулювальну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну, економічну, рекультиваційну та екологічну функції.

Джерела

  • ДСТУ 3404–96. Лісівництво. Терміни та визначення. Київ : Держстандарт України, 1997. 44 с.

Література

  1. Українська енциклопедія лісівництва : у 2 т. / За ред. С. А. Генсірука. Львів : Національна академія наук України, 1999. Т. 1 : А–Л.
  2. Погрібний О. О., Заячук В. Я., Погрібна Л. С. та ін. До класифікації борових типів лісу в Українських Карпатах // Вісті біосферного заповідника «Асканія-Нова». 2022. Т. 24. С. 57–67.
  3. Ткач В. П., Тарнопільська О. М., Орлов О. О. Типи лісових формацій України в системі європейських класифікацій / За ред. В. П. Ткача. Харків : Друкарня Мадрид, 2024. 415 с.
  4. Czarnecka B. «The Forest is Our Father…». A Different View Upon the History of Polish Forests. Part III. Toponyms and Anthroponyms Motivated by Coniferous Forests // Botanical News. 2024. Vol. 68. P. 1–23.

Автор ВУЕ

Т. І. Харачко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харачко Т. І. Бір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бір (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.12.2025



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶