Біостратиграфія

Біостратигра́фія (від біо… і стратиграфія) — розділ стратиграфії, що вивчає історичну послідовність утворення та географічного поширення шарів осадових гірських порід земної кори на основі розподілу в них решток викопних організмів.

Історична довідка

Принцип фауністичної відповідності стратиграфічним сукцесіям уперше висунуто за часів античності. Теоретичні основи біостратиграфії ґрунтуються на законі відповідності флори і фауни Т. Г. Гакслі (згідно з яким шари, що містять викопні рештки однакових видів живих організмів, мають однаковий вік) та законі незворотності еволюції органічного світу (за яким біологічний вид, що зник у ході еволюції, ніколи більше не з’явиться; див. Долло закон). 1909 Л. Долло увів у вжиток термін «біостратиграфія» (замість «стратиграфічна палеонтологія»). Внесок у становлення біостратиграфії зробили також геолог О. Карпінський, геолог і мандрівник Р. І. Мерчисон, геолог і палеонтолог М. Неймайр, палеонтолог А. Оппель (1831–1865; Німеччина) та інші.

Характеристика

Завдання біостратиграфії:

• визначення відносного геологічного віку шарів осадових порід та їхньої стратиграфічної кореляції;
• розроблення шкал відносного віку (різного масштабу та детальності), зокрема зональних.

Біостратиграфічні пошукування є основою для регіонально-геологічних реконструкцій історії геологічного розвитку територій і допомагають визначити напрямки розвідки родовищ корисних копалин. Розподіл осадових відкладів на групи, системи, відділи, яруси, горизонти, зони базується на вивченні провідних видів і супровідних комплексів викопних організмів. Виділяють також біозони — сукупності шарів земної кори, що відповідають всьому періоду існування певної групи викопних організмів. Особливе місце в біостратиграфії посідає мікропалеонтологія (вивчає залишки давніх мікроорганізмів).

Біостратиграфія в Україні

Системні біостратиграфічні дослідження в Україні розпочав перший директор Інституту геологічних наук ВУАН (тепер — Інститут геологічних наук НАН України), засновник мікропалеонтологічної школи в Україні академік П. Тутковський. Учений-геолог цього ж інституту М. Клюшников (1905–1976; тепер Україна) розробив стратиграфічну схему палеогенових (див. Палеоген) відкладів України. Він спільно з В. Левицьким уперше стратифікував товщу строкатих глин Придніпров’я поблизу м. Києва. Наукова школа О. Каптаренко-Черноусової (1899–1984; тепер Україна) зосереджувалася на палеонтологічних та стратиграфічних дослідженнях юрських, крейдових, палеогенових і четвертинних відкладів (Дніпровсько-Донецька западина, північний схід України). Г. Молявко (1901–1986; тепер Україна) реконструював палеогеографічні умови формування неогенових відкладів півдня України, уклав «Карту четвертинних відкладень УРСР».

В Інституті геологічних наук уперше в колишньому СРСР у практиці вивчення крупних форамініфер (найпростіших водних організмів) розроблено та впроваджено методику електронно-мікроскопічних досліджень для кореляції мілководних різнофаціальних відкладів Європи [Б. Зернецький (нар. 1929; тепер Україна)], проведено уточнення меж та об’ємів окремих ярусів і зон еоцену європейської частини колишнього СРСР [Б. Зернецький; С. Люльєва (нар. 1936; тепер Україна)]. В. Зосимович (1933–2022; Україна) та інші модернізували стратиграфічну схему неогенових відкладів півночі України.

Література

1. Красилов В. А. Эволюция и биостратиграфия. Москва : Наука, 1977. 256 с.
2. Стратиграфічний кодекс України / Відп. ред. П. Ф. Гожик. 2-ге вид. Київ : Національний стратиграфічний комітет України, 2012. 66 с.
3. Зосимович В. Ю., Сіренко О. А. Біостратиграфічні і палеонтологічні дослідження кайнозойських відкладів України в інституті геологічних наук НАН України — основні досягнення та перспективи // Геологічний журнал. 2019. № 1 (366). С. 27–44.
4. Hine R. Biostratigraphy // Dictionary of Biology. 8th ed. Oxford : Oxford University Press, 2019. 728 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Біостратиграфія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біостратиграфія (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.04.2023