Біостабілізатор

Біостабіліза́тор (від біо… та стабілізатор) — установка для перероблення органічних відходів сільського господарства на компост.

Зміст

1 Призначення
2 Практичне застосування
3 Принцип дії
4 Література
5 Автор

Призначення

Біостабілізатори застосовують для виробництва гноєкомпостів та для прискореного визрівання компостів. Компостування відходів проводять у бродильних камерах: під дією ферментів мікроорганізмів відходів біомаса бродить (див. Бродіння) за підтримання оптимальної вологості, температури й газового складу компосту.

Практичне застосування

Застосування біостабілізатора у виробництві гноєкомпостів дає можливість швидкого підвищення температури суміші до 65–70 °С, а потім її утримання на цьому рівні на першій третині довжини барабана біореактора впродовж певного часу. Підвищення температури біотермічних процесів високої інтенсивності до 70 °С, які відбуваються у біомасі, зумовлює її знезараження: згубно впливає на яйця гельмінтів, мух, личинок комах, патогенних (див. Патогени) мікроорганізмів і насіння бур’янів. Зниження температури біомаси вказує на завершення першої, найактивнішої аеробної (див. Аеробні організми) стадії розкладання органічної речовини компосту.

Принцип дії

Цей спосіб є одним із різновидів прискореного компостування, за якого змішування, подрібнення і розкладання біомаси здійснюється в одному апараті. Для збільшення потужності біостабілізатора і скорочення виробничого циклу рослинну сировину перед завантаженням у біоферментер подрібнюють на молоткових дробарках до розміру часток 3–4 мм. Підготовлена біомаса за обертання біостабілізатора (зі швидкістю 3–5 обертів на хвилину) переміщується барабаном впродовж 3–7 днів, перетворюється на компост або стабілізований санітарно безпечний продукт. Компост повної готовності одержують після його дозрівання за 2–3 місяці в штабелях на спеціальних майданчиках.

Література

Białobrzewski I., Dziejowski J. Symulacyjny model procesu wytwarzania kompostu w biostabilizatorze DANO // Inżynieria Rolnicza. 2005. Vol. 9. № 14. P. 29–36.
Diaz L., Bertoldi M. De History of Composting // Waste Management Series : in 8 vol. Amsterdam : Elsevier, 2007. Vol. 8. P. 7–24.
Захаренко М. О., Яремчук О. С., Шевченко Л. В. та ін. Біотехнологія відходів тваринницьких підприємств. Київ : Центр учбової літератури, 2015. 380 с.
Valverde-Orozco V., Gavilanes-Terán I., Idrovo-Novillo J. et al. Approach to the Circular Economy Through Agro-Livestock Waste Composting with Heat Recovery and Agricultural Use of the Resulting Compost // Sustainable Chemistry and Pharmacy. 2024. № 41. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S235255412400305X