Біоритмологія

Біоритмоло́гія (від біо… та грец. ῥυθμός — розміреність і грец. λόγος — слово, вчення) — наука, що вивчає циклічні біологічні процеси на всіх ієрархічних рівнях організації живого від молекулярного до біогеоценотичного.

Зміст

1 Історична довідка
- 1.1 Характеристика
2 Значення
3 Література
4 Автор ВУЕ

Історична довідка

Ритмічні повтори подій у біологічних системах за відносно регулярні проміжки часу викликали зацікавлення дослідників здавна. Перші розрізнені та епізодичні відомості про циклічні процеси в живих організмах зустрічаються в працях учених часів Греції Давньої.

Значного прогресу в дослідженнях досягнуто після 1930-х, відтоді зародилася хронобіологія або біоритмологія як наука. 1935 засновано міжнародне товариство дослідників біологічних ритмів, що 1971 стало міжнародним товариством хронобіології. У 1957 біолог Е. Бюннінг (1906–1990; Німеччина) опублікував першу монографію в цій галузі. Перший міжнародний симпозіум, присвячений вивченню біоритмів відбувся 1960 у Колд-Спрінг Гарбор у штаті Нью-Йорк (США). У збірнику «Біоритмологічний годинник», опублікованому 1964 за науковими матеріалами цього симпозіуму, визначено здобутки й головні напрями розвитку біоритмології. 1971 на міжнародному симпозіумі хронобіологію визначили як галузь науки, що вивчає та кількісно оцінює механізми біологічної часової структури, включно з ритмічними проявами життя.

Характеристика

Біоритмологія досліджує загальні властивості, механізми виникнення та еволюцію біоритмів, а також можливості їх практичного застосування. Серед завдань біоритмології виділяють такі:

виявлення показників біологічних ритмів (період, амплітуда, частота тощо);
розподіл біологічних систем на окремі ритми, характерні для різних її складників;
встановлення ендогенних та екзогенних чинників біологічних ритмів;
виявлення взаємозв’язків між різними біоритмами в біологічній системі;
вивчення змін біоритму за різних впливів, які можуть цей ритм відхиляти або видозмінювати.

До основних показників біоритмів відносять:

період (відрізок часу, необхідний для повного однократного повторення ритму);
акрофазу (момент часу в періоді, коли відзначається максимальне значення досліджуваного показника);
мезор (рівень середнього значення показників досліджуваного процесу);
амплітуду (різницю між мінімальними та максимальними значеннями досліджуваного процесу протягом одного біологічного циклу).

Для вивчення біологічних ритмів та їхніх основних показників застосовують різні методи досліджень, зокрема спостереження (здебільшого постійні, неперервні) і методи математичного аналізу, такі як частотний і кореляційний аналізи. Популярним у біоритмології також є косінор-аналіз (метод обробки коротких тимчасових, заснований на наближенні часового ряду косинусоїдою), запропонований у 1969 хронобіологом Ф. Галбергом (1919–2013; Румунія — США).

Значення

Біоритмологія тісно пов’язана з іншими науками, зокрема біологією розвитку, цитологією, гістологією, біохімією і молекулярною біологією, фізикою, фізіологією людини і тварин, екологією, фармакологією, медициною тощо. Знання про біологічні ритми, які досліджує біоритмологія, є основою для хронофізіології (вивчає різні ритми змін фізіологічних параметрів), хроноекології (вивчає екологічні аспекти біологічних ритмів і закономірності їхнього існування на популяційному й біогеоценотичому рівнях) та хрономедицини (вивчає вплив біологічних ритмів на здоров’я людини із подальшим застосуванням цих знань для профілактики, діагностики та лікування захворювань, зокрема у фармакотерапії).

Література

Коцан І. Я., Журавльов О. А. Біоритмологія. Луцьк : Вежа, 2006. 130 с.
Романюк С. І., Комісаренко С. В. Для чого потрібні циркадні ритми, або як змінити хід «біологічного годинника»: Нобелівська премія з фізіології і медицини 2017 року // Вісник Національної академії наук України. 2017. № 12. С. 50–62.
Forger D. B. Biological Clocks, Rhythms, and Oscillations: the Theory of Biological Timekeeping. Cambridge : The MIT Press, 2017. 368 p.
Häfker N., Andreatta G., Manzotti A. et al. Rhythms and Clocks in Marine Organisms // Annual Review of Marine Science. 2023. Vol. 15. P. 509–538.
Westwood M. L., Broder E. D., Welsh G. T. et al. Chronobiology as Compensation: can Biological Rhythms Compensate for Sexual Signals? // Frontiers in Ethology. 2025. Vol. 3. P. 1–13. URL: https://www.researchgate.net/publication/387792094_Chronobiology_as_compensation_can_biological_rhythms_compensate_for_sexual_signals