Біоміцин

Структурна формула біоміцину

Біоміци́н, хлортетрациклі́н, ауреоміци́н-7-хлортетрациклі́н — перший із винайдених у світі антибіотиків тетрациклінового ряду.

Хімічна формула C₂₂Н₂₃СlN₂O₈, молярна маса 478,88 г/моль.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Значення та використання
4 Література
5 Автор

Історична довідка

Виділений 1945 співробітниками компанії «Американський ціанамід» (англ. American Cyanamid Company) біохіміком Є. Субаррао (телугу యెల్లాప్రగడ సుబ్బారావు,англ. Yellapragada Subbarow, 1895; Індія — 1948; США) і фізіологом рослин Б. М. Даггаром (англ. Benjamin Minge Duggar; 1872–1956; США) як продукт обміну речовин актинобактерій Streptomyces aureofaciens. Цей вид стрептоміцетів, який описав Б. М. Даггар у 1948, має золотистий пігмент, від якого походить видова назва самих актинобактерій і одна з назв синтезованої ними речовини — ауреоміцин.

Тепер Streptomyces aureofaciens розглядають у складі іншого роду родини стрептоміцетові, тому ця актинобактерія відома ще й як Kitasatospora aureofaciens.

Перші експериментальні випробування цього препарату в лікуванні людей провів хірург Л. Т. Райт (англ. Louis Tompkins Wright; 1891–1952; США).

Характеристика

Кристалічний порошок золотисто-жовтого кольору, гіркий на смак. Біоміцин стійкий на повітрі, повільно руйнується на світлі. Розчинність у воді за температури 18 °С складає 1,3 % (13 г/л).

Значення та використання

Біоміцин виключено з номенклатури лікарських засобів через появу ефективніших і безпечніших антибіотиків, тепер його застосовують лише у ветеринарії.

Має бактеріостатичну дію (сповільнює або припиняє ріст) щодо низки грампозитивних і грамнегативних бактерій. Застосовувався для лікування людей від бактеріальної пневмонії, дизентерії, бруцельозу, туляремії, кашлюку, гонореї, амебіазу, профілактики післяопераційних інфекцій.

У ветеринарії має доведену ефективність для профілактики та лікування захворювань: тифи, респіраторний мікоплазмоз, пулороз курчат, ларинготрахеїт, диспепсія, дизентерія, сальмонельоз, колібактеріоз птиці, лептоспіроз, сибірка, Ку лихоманка, плевропневмонія (овець, кіз), копитна гниль овець, чума собак.

Біоміцин застосовують для лікування сепсису, гнійного плевриту й перитоніту, інфекційного стоматиту та риніту у хутрових звірів; запалень слизових оболонок рота, очей, носа, горла, глотки; кон’юнктивіту у котів свійських, псів свійських і коней; інфікованих ран великої рогатої худоби, овець і свиней; інфекцій дихальних шляхів у телят, свиней і курчат. Крім того, препарат позитивно впливає на ріст молодняку.

Серед переваг використання у ветеринарії — висока здатність всмоктування хлортетрацикліну зі шлунково-кишкового тракту (антибіотик дуже швидко потрапляє в тканини й органи). Максимальної концентрації в організмі препарат досягає через дві години після введення. Застосовують перорально або внутрішньом’язово.

Література

Jukes T. H. Public Health Significance of Feeding Low Levels of Antibiotics to Animals // Advances in Applied Microbiology. 1973. Vol. 16. P. 1–30. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0065216408700212
Jukes T. H. Some Historical Notes on Chlortetracycline // Reviews of Infectious Diseases. 1985. Vol. 7. Is. 5. P. 702–707.
Zhang L., Wang Y.-H., Zhang X. et al. The Structural Basis for Inhibition of Ribosomal Translocation by Viomycin // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2020. Vol. 117. № 19. P. 10271–10277.
Pearson J. C., Gillett E., Gadri N. D., Dionne B. Tetracyclines, the Old and the New: a Narrative Review // CMI Communications. 2025. Vol. 2. Is. 1. 105059.