Біоколоїдної хімії інститут НАН України ім. Ф. Д. Овчаренка

Біоколо́їдної хі̐мії інститу́т НАН Украї́ни ім. Ф. Д. Овчаре́нка, Інститу́т біоколо́їдної хі́мії ім. Ф. Д. Овчаре́нка (м. Київ) — наукова дослідна установа відділення хімії Національної академії наук України.

Історична довідка

Заснований 1991. Фундатор Інституту біоколоїдної хімії — академік НАН України Ф. Овчаренко, ім’я якого присвоєно установі 1998. Першим директором упродовж 25 років (1991–2016) була доктор хімічних наук, професор З. Ульберг (нар. 1937; тепер Україна). Від листопада 2016 інститут (станом на 2025) очолює доктор технічних наук, професор В. Прокопенко (нар. 1950; тепер Україна).

Структура

Структура інституту: п’ять відділів із чотирма лабораторіями в їхньому складі.

• відділ колоїдної технології природних систем;
• відділ макрокінетики природних дисперсних систем, лабораторія фізичної хімії дисперсних мінералів;
• відділ фізико-хімічної геомеханіки, лабораторія біоколоїдної фізики та гліконаносинтезу;
• відділ фізико-хімічної гідродинаміки ультрадисперсних систем, лабораторія видобутку руд та переробки рідкісних, благородних і супутніх металів;
• відділ функціональних гідрогелів, лабораторія аналітичних досліджень і хімічного аналізу.

Наукова проблематика

Хімія колоїдна в інституті набула розвитку як наука про: нанодисперсність (див. Нано..., Дисперсність), наноструктури, наноматеріали, супрамолекулярні системи; біологічні системи різного рівня організації, механізми і процеси взаємодії з мінеральними й органічними наноматеріалами тощо. Досягнення науковців інституту стали основою для нового розділу хімії колоїдної — хімії біоколоїдної, об’єкти якої принципово відрізняються від традиційних об’єктів колоїдної науки. Учені інституту теоретично обґрунтували і експериментально встановили взаємодію живих біологічних об’єктів із дисперсними та йонними мінеральними системами, яка відбувається шляхом селективної гетерокоагуляції (див. Коагуляція, Гетерогенне і гомогенне) клітин із мінеральними частинками, біоадгезії (див. Адгезія у біології), дифузіофорезу (див. Дифузія, Форезії), проникнення всередину клітин, вбудовування у внутрішні структури клітин, включення у метаболізм тощо. Результати цих досліджень заклали основу нового перспективного технологічного напряму — колоїдної біотехнології.

Основні напрями фундаментальних і прикладних досліджень

Чільні напрями досліджень:

• біоколоїдна хімія природних та синтетичних дисперсних систем і матеріалів;
• біотехнології збагачення мінеральної сировини і довкілля охорони;
• фізична і колоїдна хімія дисперсних матеріалів, принципи, методи і технології їхнього використання у промисловості;
• макрокінетика і фрактальні властивості дисперсних систем;
• фізико-хімічна механіка природних і техногенних дисперсних систем;
• колоїдно-хімічне матеріалознавство.

Набувають розвитку нові напрями фундаментальних досліджень нанорозмірних колоїдних систем [ультрамікрогетерогенних (нано) систем] у галузях нанофізики, наномедицини, нанофармації. Розвивається напрям біосенсорних технологій.

Інститут бере участь у проведенні природоохоронних заходів і створенні нових медичних препаратів на основі гелевих матеріалів і колоїдних металів благородних. Створений пробіотик для профілактики гастроентеритів молодняку тварин і птиці «окарина-ВЕТ»; ранозагоювальна кровоспинна композиція «КОАГУЛОКС»; серія аплікаційних лікувальних і реабілітаційних засобів: аплікаційний препарат «Пелосід», протианемійний препарат «Нанофер», біостимулятор росту птиці на основі наночастинок бісмуту «Нановіс-К» тощо.

Установа розробляє нові технології для гірничорудної промисловості.

Головний інститут в Україні з питань технологічного забезпечення золотовидобутку, спільно з «Кривбаспроектом» і «Механобрчорметом» здійснив проєктування першої в Україні золотодобувної фабрики в Закарпатті. Розробляє концепцію золотодобувної промисловості України; відомий як розробник нового прогресивного методу біохімічного збагачення золотоносних матеріалів із низькою концентрацією корисного компонента.

Підготовка наукових кадрів

Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф. Д. Овчаренка НАН України має аспірантуру і докторантуру зі спеціальності 102 «Хімія», спеціалізація «Колоїдна хімія».

Діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 02.00.11 «Колоїдна хімія».

В інституті існує три наукові школи: хімія біоколоїдна, фізико-хімія дисперсних мінералів, електроповерхневі явища в дисперсіях і наносистемах.

На базі установи функціонує благодійний громадський Фонд ім. Ф.Д. Овчаренка розвитку колоїдної хімії природних дисперсних систем. Інститут видає науковий збірник «Обробка дисперсних матеріалів та середовищ» (від 1991).

Література

1. Ульберг З. Р., Лебовка М. І. Я вибрав свій складний і нелегкий шлях...: до 100-річчя з дня народження академіка НАН України Ф. Д. Овчаренка // Вісник Національної академії наук України. 2013. № 2. С. 84–88.
2. Прокопенко В. А. Фундаментальні та прикладні аспекти розвитку сучасної біоколоїдної хімії: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 червня 2023 року // Вісник Національної академії наук України. 2023. № 8. С. 74–78.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Біоколоїдної хімії інститут НАН України ім. Ф. Д. Овчаренка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біоколоїдної хімії інститут НАН України ім. Ф. Д. Овчаренка (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.03.2025