Біогерми

Біоге́рми (від біо… і грец. ἕρμα — пагорб, підводна скеля) — вапняні нарости на нерівностях дна водойм, утворені здебільшого скелетами або оболонками карбонат-секретних прикріплених організмів. Такі нарости формують живі організми, наприклад, корали, мохуватки, губки, форамініфери та інші тварини, а також ціанобактерії і червоні водорості, які зберігають після своєї смерті прижиттєве положення. Розміри біогермів варіюються від кількох сантиметрів до сотень метрів заввишки та кількох кілометрів завдовжки, що залежить від сприятливості умов накопичення і тривалості існування. Схили та контакти біогермів із синхронічними відкладами круті або поступові; біогерми завжди локальні, їхня форма різноманітна: штокоподібна, лінзоподібна, покривна тощо. Біогерми характерні для рифових фацій та є складниками рифу. Накопичення осаду в біогермах відбувається після відмирання на дні водойми організмів, тверді скелети яких затримують детритовий, теригенний і попеловий матеріал. Це створює умови для швидшого накопичення відкладів на позитивних структурах та його схилах. Біогерми здебільшого утворюються у морських водоймах і значно рідше у прісноводних.

Література

Гриценко В., Киселевич А., Махмеді Ю. Біогерми силуру західного схилу Українського щита: минуле, сьогодення, майбутне // Палеонтологічний збірник. 2012. № 44. С. 38–49.
Стефанський В. Л. Верхньоеоценові онколітові біогерми Рибальського кар’єру (м. Дніпропетровськ) як фаціальний індикатор мандриківських верств // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Геологія, Географія. 2014. Т. 22. Вип. 16. С. 121–130.
Вовк В.М. Геологічний словник. 2-ге вид, перероб. та допов. Харків : Мачулін, 2019. 444 с.
Bioherms and Biostromes // Virtual-Geology.info. URL: https://www.virtual-geology.info/sedimentology/bioherm.html