Бібіков, Сергій Миколайович

Бíбіков, Сергíй Микола́йович (14.09.1908, м. Сімферополь, тепер Україна — 28.11.1988, м. Київ, тепер Україна) — археолог, член-кореспондент АН УРСР (1958). Доктор історичних наук (1953), лауреат Державної премії УРСР (1977), заслужений діяч науки (1975).

Бібіков, Сергій Миколайович
Народження	14.09.1908
Місце народження	Сімферополь
Смерть	28.11.1988
Місце смерті	Київ
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Місце діяльності	Інститут археології НАН України
Напрями діяльності	археолог

Життєпис

Народився у родині службовця.

1928 вступив до Кримського педагогічного інституту ім. Фрунзе (тепер Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського); від 1929 навчався на етнографічному відділенні географічного факультету Ленінградського державного університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). 1934–1955 працював у Державній академії історії матеріальної культури (тепер Інститут історії матеріальної культури РАН), де пройшов шлях від науково-технічного працівника до заступника директора. Як археолог формувався в середовищі таких учених як Г. Бонч-Осмоловський, П. Єфименко, В. Равдонікас (1894–1976; тепер РФ), М. Артамонов (1898–1972; тепер РФ), О. Окладников, П. Борисковський та ін. 1941 захистив кандидатську дисертацію «Пізньопалеолітичні поселення в печерах Шан-Коба і Мурзак-Коба» («Позднепалеолитические поселения в пещерах Шан Коба и Мурзак Коба»), 1953 — докторську дисертацію «Ранньотрипільське поселення Лука Врублевецька на Дністрі» («Раннетрипольское поселение Лука Врублевецкая на Днестре»). 1955–1968 був директором Інституту археології АН УРСР (тепер Інститут археології НАН України). 1969–1987 обіймав посаду завідувача відділу археології Криму, 1971–1982 — очолював відділ античної археології Інституту археології АН УРСР.

Діяльність

Фахівець у галузі первісної археології. Основні напрями досліджень: проблеми палеоліту, мезоліту та [Трипільська культура[|трипільської культури]]. Одним із перших у науковому середовищі звернувся до проблеми первісного заселення Східної Європи, аргументував висновки фактологічним матеріалом. У науковому доробку вченого роботи, присвячені палеоекономіці й палеодемографії первісної епохи. У 1970-х звернувся до проблеми духовності первісної людини. Докладний аналіз орнаментованих кісток мамонта із Мізинської стоянки на Чернігівщині, вичерпний комплекс доступних тоді аналізів уможливив висновок про наявність у первісних колективів музичних інструментів та побутування театралізованих ритуальних дійств.

Вивчав трипільську культуру (дослідження пам’яток цієї культури на Середньому Дністрі та в Подніпров’ї). Гіпотези Бібікова актуальні в сучасній археології.

Заслуга Бібікова — надання українській археології історичного спрямування. Під його керівництвом видано «Нариси стародавньої історії УРСР», фундаментальну «Археологію Української РСР» (у трьох томах). Йому належить ідея написання багатотомної «Давньої історії України» (реалізована наприкінці 20 ст.).

Нагороди та визнання

Доктор історичних наук (1953), член-кореспондент АН УРСР (1958), лауреат Державної премії УРСР (1977), заслужений діяч науки (1975), член-кореспондент Центрального археологічного інституту ФРН (м. Берлін), кавалер ордена «Знак пошани».

Праці

Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. Москва; Ленинград : Академия наук СССР, 1953. 460 с.
О первичном заселении Восточной Европы // Краткие сообщения Института археологии. 1961. Вып. 11. С. 3–6.
О южных путях заселения Восточной Европы в эпоху верхнего древнего палеолита // Четвертичный период. 1961. Вып. 13–15. С. 348–352.
Из истории каменных серпов на юго-востоке Европы // Современная археология. 1962. № 3. С. 3–24.
Некоторые аспекты палеоэкономического моделирования палеолита // Современная археология. 1969. № 4. С. 5–22.
Пам’ятки культури Гумельниця на території Української РСР // Археологія Української РСР : в 3 т. Київ : Наукова думка, 1971. Т. 1. С. 210–213.
Ранній етап трипільської культури // Археологія Української РСР : в 3 т. Київ : Наукова думка, 1971. Т. 1. С. 150–165.
Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта: Очерк материальной и духовной культуры палеолитического человека. Киев : Наукова думка, 1981. 108 с.
Эпоха палеолита // История Украинской ССР : в 10 т. Киев : Наукова думка, 1981. Т. 1. С. 22–45.
Финальный палеолит и мезолит Горного Крыма. Одесса : Весть, 1994. 204 с. (у співавт.)

Література

Борисковський П. Й. Сергій Миколайович Бібіков і його час // Археологія. 1990. № 2. С. 98–106.
Гладилін В. М. Сергій Миколайович Бібіков і проблеми первісної археології // Археологія. 1996. № 3. С. 6–9.
Толочко П. П С. М. Бібіков та українська археологія // Археологія. 1996. № 3. С. 3–6.
Колосов Ю. Г. Кримська палеолітична експедиція 50 х років: спогади та роздуми // Археологія. 1996. № 3. С. 9–13.
Отт М. С. М. Бібіков. Плідне натхнення // Археологія. 1998. № 4. С. 4–8.
Кулаковська Л. В. Сергій Миколайович Бібіков: життя, віддане науці (до 100-річчя від дня народження) // Археологія. 2008. № 4. С. 115–117.
Черкасов О. С. М. Бібіков та первісна археологія Криму // Наукові записки з української історії. 2014. Вип. 34. С. 85–91.
Сергій Миколайович Бібіков // Множинська Р. В., Проданюк Ф. М., Грєбєннікова Н. В. Українська та зарубіжна культура: видатні діячі національної та світової культури. Київ : Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. С. 13.

Автор ВУЕ

Л. В. Кулаковська

Покликання на цю статтю: Кулаковська Л. В. Бібіков, Сергій Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібіков, Сергій Миколайович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.11.2024