Бібліотека електронна

Бібліоте́ка електро́нна — інформаційно-комунікаційна система, яка складається з бази даних цифрових обʼєктів і комплексу апаратно-програмних засобів, що підтримують її стабільне функціонування й уможливлюють оперативне поповнення, реєстрацію та довготривале збереження електронних документів, а також пошук й доступ до них через інтернет.

В ДСТУ 7448:2013 бібліотека електронна визначається як інформаційна система, призначена для накопичення, упорядкування, обліку, обробляння, зберігання, керування та використання електронних документів і для обслуговування користувачів бібліотеки через телекомунікаційні мережі. У фаховій літературі як синонім вживають поняття «цифрова бібліотека» (англ. «digital library»).

Характеристика

Бібліотеки електронні формують і підтримують як окремі особи, так і організації. Для створення бібліотек електронних застосовують типові вимоги до якості зображень цифрових об’єктів, стандарти описових, адміністративних та інших метаданих (Dublin Core, MODS, METS), довготривалого збереження цифрових об’єктів (PREMIS, OAIS) тощо.

Типи баз даних бібліотеки електронної:

розподілена,
централізована.

Цифрові об’єкти бібліотек електронних:

текст,
ноти,
карти,
двовимірні зображення,
аудіо,
відео та ін.

Вміст бібліотек електронних:

оцифровані матеріали (друковані видання або фотографії);
оригінально створені в цифровому форматі матеріали (електронні книжки або публікації в соціальних мережах).

Бібліотеки або інші наукові, освітні чи культурні установи можуть створювати електронні бібліотеки оцифрованих рідкісних і цінних документів, які є документальною спадщиною.

У багатьох країнах світу функціонують національні електронні бібліотеки. Їх зазвичай підтримують національні бібліотеки та наповнюють у співпраці з іншими бібліотеками країни, наприклад Gallica у Франції, DDB.de в Німеччині або Polona в Польщі.

Одна з найвідоміших міжнародних електронних бібліотек — Europeana. Вона уможливлює пошук серед мільйонів книг, картин, фільмів, музейних предметів та архівних записів, які були оцифровані по всій Європі. Europeana побудована як розподілена інформаційно-комунікаційна система, збирає лише метадані цифрових об’єктів і забезпечує централізований пошук одночасно в усьому масиві даних, а самі цифрові обʼєкти зберігають установи-власники.

Бібліотека електронна в Україні

Станом на квітень 2024 Україна не має національної електронної бібліотеки. Національні, державні, університетські та інші бібліотеки створюють власні електронні бібліотеки, наприклад, Книжкові пам’ятки НБУВ (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) чи Культура України (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого).

Значення

Бібліотека електронна має важливе значення у формуванні соціальної пам’яті, поширенні документів історичної та культурної цінності, наданні дистанційного доступу різних категорій користувачів до баз знань, інформаційному супроводі освітніх, науково-дослідних, виробничих процесів.

Література

Баркова О. В. Електронна бібліотека як сучасна розподілена інформаційна система // Моделювання та інформаційні технології. 2010. Вип. 58. С. 110–115.
Recommendation Concerning the Preservation of, and Access to, Documentary Heritage Including in Digital Form. [W. p.] : UNESCO, 2016. 42 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000244675
Xie I., Matusiak Kr. Discover Digital Libraries: Theory and Practice. Amsterdam : Elsevier Science, 2016. 364 p.
Booth R. Digital Library and Information Developments. London : Edtech, 2020. 234 p.
Анісімова О., Ребренюк Ю. Роль електронних бібліотек у збереженні і доступності культурної спадщини // Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2023. Вип. 11. С. 50–61.

Автор ВУЕ

О. М. Бруй, С. О. Доценко

Покликання на цю статтю: Бруй О. М., Доценко С. О. Бібліотека електронна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліотека електронна (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.05.2024