Бєліков, Олексій Олександрович
Бє́ліков, Олексі́й Олекса́ндрович (12.12.1987, с. Білозерне, тепер Кропивницького району Кіровоградської області, Україна — 10.06.2023, м. Київ; похований 15.06.2023 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Україна) — військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2025, посмертно).
|
Бєліков, Олексій Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 12.12.1987 |
| Місце народження | Білозерне |
| Смерть | 10.06.2023 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Кривий Ріг |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка; За мужність ІІІ ступ., ІІ ступ., І ступ. |
Життєпис
Після закінчення Професійно-технічного училища № 45 (тепер Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування) залишився у м. Кривому Розі.
Від 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Служив у складі 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» (2015 розформований). Брав участь у боях за м. Іловайськ та м. Дебальцеве Донецької області, отримав поранення.
Працював оператором посту керування станом гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 2 ПАТ «АрселорМітталКривийРіг», був різальником гарячого металу, згодом — оператором прокатки.
Від 2018 служив у ЗСУ за контрактом. Виконував бойові завдання на території Луганщини та Донеччини.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24.02.2022) служив у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи. Після чергового поранення не відновився, однак повернувся до побратимів.
Під час виконання бойового завдання з групою розвідників потрапив на заміновану територію та отримав мінно-вибухову травму, несумісну з життям. Помер у військовому шпиталі.
Нагороди та визнання
Орден «За мужність» ІІІ (25.12.2015), ІІ (18.07.2023), І ступенів (29.09.2023, посмертно).
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21.02.2025, посмертно).
Меморіалізація
Звання «Почесний громадянин міста Кривого Рогу» (28.05.2025, посмертно).
Джерела
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 р. // Президент України. 2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/7222015-19685
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 437/2023 від 18 липня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4372023-47553
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 673/2023 від 29 вересня 2023 р. // Президент України. 2023. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6732023-48533?fbclid=IwAR3XxxI1M0cBbyykikI7QnaTCiOhK65pjgN5u2P-YOP41F3JLbRjxqGE6lg
- Про присвоєння О. Бєлікову звання «Герой України»: Указ Президента України № 110/2025 від 21 лютого 2025 р. // Президент України. 2025. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1102025-53889
Література
- Онищенко А. Війна забрала життя ще одного героя-металурга // Газета металург. 2023. URL: https://metalurg.online/novyny/viyna-zabrala-zhyttia-shche-odnoho-heroia-metalurha
- Бикова Є. Військовому з Кривого Рогу Олексію Бєлікову присвоїли звання Героя України посмертно // Перший Криворізький. 2025. URL: https://1kr.ua/ua/news-99714.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бєліков, Олексій Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бєліков, Олексій Олександрович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.07.2025
