Буріння похило-скероване
Бурі́ння похи́ло-скеро́ване — спосіб спорудження свердловин, які мають складний просторовий профіль і поєднують верхню вертикальну частину з ділянкою, що відхиляється від вертикалі в заздалегідь заданому напрямку, аж до горизонтальної ділянки.
Історична довідка
Масове буріння свердловин у 1920-х у США виявило випадки мимовільного відхилення окремих свердловин від вертикалі та їхнє потрапляння на сусідні видобувні ділянки. Судові позови щодо таких випадків викликали розробку невеликих гіроскопічних компасів (розробник — компанія «Sperry Sun», США), які дозволяли визначити координати вибою свердловини, що стало важливою складовою технології скерованого буріння.
Розробники способу — нафтовики Х. Дж. Істман, Р. В. Хайнс, Дж. Фейлінг (США). Уперше похило-скероване буріння здійснено 1934 з метою гасіння пожежі на нафтогазовому родовищі Конро в шт. Техас (буріння проводили кущовим способом для швидкого розкриття родовища й зменшення тиску газу, критичного для гасіння пожежі).
Спочатку похило-скероване буріння проводили роторним способом, відхиляючи бурильну колону від вертикалі за допомогою клинових відхилювачів, що потребувало періодичного виймання колони для зміни клина. Надалі застосовували турбобури (див. Буріння обертове), а процес відхилення свердловини здійснювали завдяки «згинальному вузлу» (керованому перехіднику) між нерухомою бурильною колоною та верхньою частиною вибійного двигуна (режим ковзання). При цьому поворотом колони задається азимутальний кут відхилення, а керованим «згинальним вузлом» — зенітний кут.
Першу похило-скеровану свердловину за допомогою турбобуру пробурив 1941 у селищі Бібі-Ейбат поблизу м. Баку нафтовик Ага Нейматулла (1896–1958; Азербайджан), наукові обґрунтування способу розробив академік М. Гулізаде (1914–1994; Азербайджан). Морські похило-скеровані свердловини вперше пробурені в акваторії Каспійського моря в районі м. Баку 1946–1947.
Перші горизонтальні свердловини були пройдені похило-скерованим бурінням для нафти та газу 1992 у штатах Техас та Оклахома (США). Їхнє масове застосування пов’язане зі створенням 2001 компанією «Mitchell Energy & Development» технології видобутку газу зі сланцевих формацій і початком так званої сланцевої революції у США.
Станом на 2021 найбільша похило-скерована свердловина пробурена з платформи в Охотському морі для розробки нафтогазового родовища Чайво на шельфі о. Сахалін (2017) за технологією швидкого буріння Fast Drill компанією Exxon Mobil. Її довжина склала понад 15 км, з яких вертикальна ділянка — 900 м, відхід від вертикалі, включно з горизонтальною частиною, — 14 129 м.
Загальна характеристика
Переважно застосовують у процесі розвідки та видобутку нафти і природного газу, зокрема зі сланцевих формацій (див. Сланці). Значне поширення отримало кущове буріння, коли декілька похило-скерованих свердловин бурять із однієї загальної ділянки.
Переваги похило-скерованого буріння: збільшення розвідувальних спроможностей свердловин; можливість просування свердловини продуктивним пластом і збільшення обсягів видобутку; можливість розробки родовища, на поверхні якого проведення бурильних робіт ускладнено (під містами, прибережними зонами морів і океанів, заболоченим територіями, аварійними зонами тощо)
Додатково
Застосування Кувейтом похило-скерованого буріння нафтових свердловин призвело до звинувачень Іраку щодо перекачування Кувейтом нафти з іракського нафтового басейну Румайла й слугувало одним із приводів вторгнення Іраку в Кувейт 1990.
Використання похило-скерованого буріння свердловин як базової складової технології видобутку газу зі сланцевих формацій дозволило США з 2009 вийти на перше місце у світі з видобутку газу.
Література
- Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. Коломия : Вік, 1999. 504 с.
- Devereux S. Drilling Technology in Nontechnical Language. 2nd ed. Tulsa : PennWell, 2012. 370 p.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів : Халіков Р. Х., 2019. 302 с.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Сіренко В. І. Буріння нафтових і газових свердловин. Полтава : НТП «Бурова техніка»; Львів : Новий Світ-2000, 2024. 409 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Буріння похило-скероване // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буріння похило-скероване (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.02.2022
