Булавін, Леонід Анатолійович

Була́він, Леоні́д Анато́лійович (18.08.1945, м. Полтава) — учений у галузі фізики, доктор фізико-математичних наук (з 1990), професор (з 1991), академік Академії наук вищої школи України (з 1993), академік Національної академії наук України (з 2006) за спеціальністю експериментальна ядерна фізика.

Булавін, Леонід Анатолійович
Народження	18.08.1945
Місце народження	Полтава
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності	фізика рідин і рідинних систем, нейтронна спектроскопія м’якої речовини

Життєпис

1962 закінчив середню школу у м. Полтаві. 1962–1967 — студент фізичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка [КДУ ім. Т. Шевченка; тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ імені Тараса Шевченка)]. 1967–1970 — аспірант КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

Від 1970 працює в КДУ ім. Т. Шевченка на посадах наукового співробітника, асистента, доцента, завідувача кафедри молекулярної фізики (з 1989), декана фізичного факультету (1990–2007).

1980 захистив кандидатську дисертацію «Дослідження етану поблизу критичної точки рідина-пара за допомогою повільних нейтронів»; 1989 — докторську дисертацію «Нейтронні дослідження рівноважних і кінетичних властивостей рідин».

1995 — член-кореспондент Національної академії наук України (НАН України) за спеціальністю експериментальна фізика.

Наукова діяльність

Створив і очолює новий науковий напрям — нейтронна спектроскопія м’якої речовини. У рамках створеної ним наукової школи проводить дослідження в галузі фізики рідин і рідинних систем (зокрема, медико-біологічних об’єктів) за допомогою методів малокутового розсіяння нейтронів, квазіпружного та непружного розсіяння нейтронів, нейтронної рефлектометрії та ін.

Уперше застосував розсіяння повільних нейтронів для дослідження рівноважних та кінетичних властивостей рідин і рідинних систем та полімерів, а також виявив ефект нейтронної критичної опалесценції; за допомогою методу пропускання повільних нейтронів дослідив гравітаційний ефект в рідинах і рідинних системах; дослідив поведінку коефіцієнту самодифузії за різних термодинамічних параметрів для низки рідинних систем; знайшов узагальнені спектри низки рідин (аналоги фононних спектрів твердих тіл). Методом малокутового розсіяння нейтронів дослідив структуру та властивості магнітних рідин, розчинів фулеренів, суспензій наноалмазів; за допомогою нейтронної рефлектометрії — поверхневі явища в магнітних рідинах і розчинах ПАР (поверхнево-активні речовини). Разом зі своїми учнями за допомогою малокутового розсіяння нейтронів і синхротронного випромінювання дослідив динаміку ліпідних мембран.

Нейтронні експерименти проводив разом із учнями на реакторах: ВВР-М (Ядерних досліджень інститут НАН України, ІЯД); ІБР-30 (ОІЯД); DR-3 (м. Роскілле [дан. Roskilde], Данія). Експерименти по малокутовому розсіянню нейтронів у магнітних рідинних системах були проведені на: спектрометрі ЮМО реактора ІБР-2 Лабораторії нейтронної фізики ім. І. М. Франка ОІЯД; установці KWS-1 реактора FRM-II Юліхського центру нейтронних досліджень (м. Юліх, Німеччина); інструменті SANS-1 стаціонарного реактора FRG-1 Дослідницького центру GKSS (м. Гестгахт [нім. Geesthacht], Німеччина); установці SANS-II Лабораторії нейтронного розсіяння Інституту Пауля Шеррера (Філіген [Villigen], Швейцарія); спектрометрі Yellow Submarine Будапештського нейтронного центру BNC (м. Будапешт, Угорщина); установці KWS-ІІ реактора FRM-II Дослідницького центру ICNS (м. Гархінг-бай-Мюнхен [нім. Garching bei München], Німеччина).

У науковому доробку близько 600 публікацій, зокрема понад 30 монографій і підручників.

Ініціатор та очільник Оргкомітету визнаних у світі Міжнародних наукових конференцій «Фізика рідких речовин: сучасні проблеми» (англ. «Physics of Liquid Matter: Modern Problems»; 2001, 2003, 2005, 2008, 2010, 2014, 2016, 2018) і голова оргкомітету IX Міжнародної конференції від Міжнародного союзу фундаментальної та прикладної хімії (англ. IUPAC) «POLYSOLVAT 9» (англ. «Polymer-Solvent Complexes and Intercalates», «Комплекси полімер-розчинник та інтеркалати»; 2012).

Науковий керівник проєкту програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» (англ. Science for Peace and Security Programme, SPS) «Технологія для надійної ідентифікації радіоактивних матеріалів по спектроскопічним даним» (англ. «Reliable nuclear materials identification technology from spectrometry data»).

Організував на кафедрі молекулярної фізики фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка нову спеціалізацію «Фундаментальна медична фізика» (1996). З метою розвитку міжнародного співробітництва у галузі фундаментальних наукових досліджень та освітянській діяльності започаткував програму «Магістр-2» (подвійного дипломування магістра фізики) між КНУ імені Тараса Шевченка та Страсбурзьким університетом (Франція).

Співголова Відділення цільової підготовки КНУ імені Тараса Шевченка при НАН України разом з академіком НАН України А. Г. Загороднім (з 2008).

Голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій в КНУ імені Тараса Шевченка. Член аналогічної спецради в ІЯД НАН України.

Член редколегій «Українського фізичного журналу» і журналу «Ядерна фізика та енергетика». Запрошений редактор п’яти спеціалізованих випусків журналу «Журнал молекулярних рідин» (англ. «Journal Molecular Liquids») і двох спеціалізованих випусків «Макромолекулярні симпозіуми» (англ. «Macromolecular Symposia»).

Науковий керівник 38 кандидатів і 21 доктора фізико-математичних наук.

Нагороди та відзнаки

Орден «За заслуги» ІІІ, ІІ та І ступенів (2004, 2009, 2019 відповідно).

Заслужений діяч науки і техніки України (2003).

Державна премія України в галузі науки і техніки (2011).

Премія ім. О. І. Лейпунського НАН України за цикл робіт «Нейтронна спектроскопія конденсованих середовищ» (у співавторстві із членом-кореспондентом НАН України В. І. Слісенком і професором В. В. Клепком; 2011).

Міжнародна премія ОІЯД (2012).

Премія ім. Д. В. Волкова НАН України за монографію «Нейтронна діагностика рідкого стану речовини» (2018).

Відзнаки НАН України «За наукові досягнення» (2009) і «За підготовку наукової зміни» (2015).

Заслужений професор КНУ імені Тараса Шевченка (2017).

Почесний доктор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (2015).

Почесний професор Кизилординського державного університету імені Коркит Ата (Казахстан; 2007) і Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (2017).

Праці

Нейтронна діагностика рідкого стану речовини. Чорнобиль : Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ, 2012. 532 с.

У с п і в а в т. —

1. Нейтронна спектроскопія конденсованих середовищ. Київ : Академперіодика, 2005. 640 с.
2. Нейтронна оптика мезорозмірних рідин. Київ : Наукова думка, 2006. 210 с.
3. Ultrasonic Diagnostics in Medicine. Leiden : VSP, 2007. 528 p.
4. Динамика молекул в жидкостях. Ташкент : «ФАН» АН Республики Узбекистан, 2009. 410 с.
5. Нейтронография наносистем // Нанонаука и нанотехнологии: энциклопедия систем жизнеобеспечения. Москва : ЮНЕСКО, 2010. С. 921–981.
6. Критичні явища розшарування в рідинах на Землі та в космосі. Київ : Наукова думка, 2011. 280 с.
7. Структура мономеров ДНК. Киев : Наукова думка, 2014. 204 с.
8. Термодинаміка розплавів. Чорнобиль : Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ, 2014. 388 с.
9. Нейтронографія магнітних рідинних систем. Чорнобиль : Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ, 2015. 244 с.
10. Physics of Liquid Matter: Modern Problems. Proceeding, Kiev, Ukraine, 23–27 May, 2014. Cham : Springer, 2015. 374 p.
11. Modern Problems of Molecular Physics. Cham : Springer, 2018. 374 p.
12. Нейтронна діагностика розчинів фулеренів. Чорнобиль : Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ, 2019. 184 с.
13. Нейтронні та рентгенівські дослідження ліпідних мембран. Чорнобиль : Інститут проблем безпеки АЕС НАНУ, 2021. 160 с.

Література

1. Булавін Леонід Анатолійович // Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України 1918–2013. Персональний склад. 6-те вид., випр. і допов. Київ : Фенікс, 2013. С. 18–19.
2. 70-річчя академіка НАН України Л. А. Булавіна // Вісник Національної академії наук України. 2015. № 8. С. 106.
3. До 70-річчя академіка Леоніда Булавіна // Український фізичний журнал. 2015. Т. 60. № 8. С. 685–686.
4. Zhyganiuk I., Malomuzh M. Interview with Leonid Bulavin // Ukrainian Journal of Physics. 2015. Vol. 60. Is. 8. P. 687–696.
5. 75-річчя академіка НАН України Л. А. Булавіна // Вісник Національної академії наук України. 2020. № 8. С. 103.
6. До 75-річчя Леоніда Анатолійовича Булавіна // Ядерна фізика та енергетика. 2020. № 21. С. 287–288.
7. Bilous O. I., Gavryushenko D. A., Garamus V. I. et al. To the 75th Anniversary of the Birthday of Leonid Bulavin // Ukrainian Journal of Physics. 2020. Vol. 65. Is. 8. P. 653–654.

Автор ВУЕ

О. І. Білоус

Покликання на цю статтю: Білоус О. І. Булавін, Леонід Анатолійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Булавін, Леонід Анатолійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.09.2025