Буддапаліта

Бу́ддапа́літа (Буддгапаліта; санскр. बुद्धपलित, Buddha-palita, тиб. Sangs rgyas skyang — Сивочолий Будда; точні дати і місця народження і смерті невідомі, бл. 470, ймовірно м. Хамсакріда, Південна Індія — бл. 540, Індія) — буддійський філософ, послідовник Нагарджуни, коментатор, полеміст. Сформулював позиції школи мадг'яміка-прасангака.

Буддапаліта (बुद्धपलित, Buddha-palita)
Народження	бл. 470«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.47.
Місце народження	Південна Індія
Смерть	бл. 540
Місце смерті	Південна Індія
Напрями діяльності	філософія, коментування, логіка
Традиція/школа	мадг’яміка-прасангака

Загальні відомості

Відомості про життя філософа практично відсутні. З ранніх років зацікавився ученням Будди, став буддійським монахом; припускають, що вступив до монастиря Наланда. Вчителем Буддапаліти був Сангхаракшіта (учень мадг’яміка Нагамітри), який познайомив його з працями Нагарджуни.

Буддапаліта зажив відомості як коментатор Нагарджуни і Ар'ядеви. Майстер логіко-філософської полеміки, автор коментаря до базового тексту «Основні вірші про середній шлях» («Мула-мадг’яміка-каріка»; 6 ст.) Нагарджуни. Його опонентом був Бгававівека, засновник піднапряму саутрантіка.

Доробок

Буддапаліті приписується безліч коментарів, але до нашого часу дійшов лише один — коментар до «Мула-мадг’яміка-каріка» Нагарджуни під назвою «Мула-мадг’яміка-врітті» у тибетському перекладі 9 ст. (автор перекладу — Джнянагарбга). У традиції мадг’яміки коментар Буддапаліти вважається одним з групи «Восьми коментарів» до основного твору Нагарджуни. Інші належали самому Нагарджуні («Акутобгая»), а також Бгававівеці, Чандракірті, Гунашрі, Гунаматі та Стхіраматі. «Мула-мадг’яміка-врітті» входить до складу тибетського Танджуру.

Метод Буддапаліти — роз’яснення положень Нагарджуни за допомогою діалектичного прийому прасангавакья (зведення до абсурду). Не мав за мету наводити позитивні аргументи на користь тієї чи тієї тези мадг’яміки, натомість обмежувався демонстрацією тих необхідних, хоча і небажаних для опонента, наслідків з його контртез, які вступають у нерозв’язне протиріччя або з іншими його положеннями, або з досвідом і здоровим глуздом, або з буддійською доктриною назагал.

За Буддапалітою, все виявлене позбавлене власної незалежної природи (ніхсвабгава), а ідея особливої сутності не існує навіть у номінальному значенні. Мислитель удосконалив методику спростування поглядів ідейних супротивників без згадки власних переконань, про які, за мадг’ямікою, не можна твердити ні «так», ні «ні». У такій суперечці перемогою вважалося зведення до абсурду (прасанга) доводів опонента. Метод цей не був винаходом Буддапаліти: він міг запозичити його з класичної Абгідгарми-пітаки (зокрема з «Катхаваттху»), де у такий спосіб спростовуються погляди опонентів тхеравади. Операції зі спростування опонента розроблялися і самим Нагарджуною в приписуваних йому підручниках з ведення диспуту.

Цей метод ведення дискусії, метою якої була тільки перемога в полеміці, викликав серйозну критику з боку Бгававівеки, який обстоював необхідність позитивної аргументації через розкриття власних тез мадг’яміки. З іншого боку, він був схвалений і продовжений Чандракірті — найавторитетнішим коментатором творів Нагарджуни. Надалі Чандракірті у своїх працях розвинув погляди Буддапаліти, спростовуючи Бгававівеку.

Література

Kalupahana D. J. A History of Buddhist Philosophy: Сontinuities and Discontinuities. Honolulu : University of Hawaii Press, 1992. 304 p.
Bronkhorst J. The two traditions of meditation in ancient India. Delhi : Motilal Banarsidass Publishers, 1993.153 p.
Лисенко В. Г., Терентьєв А. А., Шохін В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. Москва : Восточная литература, 1994. 384 с.
Торчинов Е. А. Введение в буддологию: курс лекций. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. 304 с.
Пятигорский А. М. Лекции о буддийской философии // Непрекращаемый разговор. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2004. С. 38–102.
Пятигорский А. М. Введение в изучениие буддийской философии. Москва : Новое литературное обозрение, 2007. 288 с.
Gombrich R. F. How Buddhism Вegan: the Сonditioned Genesis of the Еarly Тeachings. London : Routledge, 2011. 200 p.

Автор ВУЕ

І. А. Козловський

Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Буддапаліта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буддапаліта (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.10.2021