Бугославська, Євгенія Яківна
Бугосла́вська, Євге́нія Я́ківна (рос. Бугославская, Евгения Яковлевна; 21.12.1899, м. Москва, тепер РФ — 30.05.1960, там само) — астроном, фахівець із фотографічної астрометрії та фізики Сонця, доктор фізико-математичних наук (з 1948), професор (з 1949).
|
Бугославська, Євгенія Яківна (Бугославская, Евгения Яковлевна) | |
|---|---|
| Народження | 21.12.1899 |
| Місце народження | Москва (місто) |
| Смерть | 30.05.1960 |
| Місце смерті | Москва (місто) |
| Місце поховання | Новодівичий цвинтар |
| Місце діяльності | Росія |
| Напрями діяльності | астрономія, астрометрія |
Життєпис
1924 закінчила з відзнакою астрономічне відділення фізико-математичного факультету Московського університету (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). 1925–1928 навчалася в аспірантурі Астрономо-геодезичного інституту при університеті. 1931 захистила кандидатську дисертацію, після чого до 1932 працювала у Військово-топографічному управлінні на посаді інженера-геодезиста. Від 1932 — в Державному астрономічному інституті імені П. К. Штернберга. Співпрацювала із С. Всехсвятським. Від 1934 одночасно викладала фотографічну астрометрію в Московському університеті. Під час Німецько-радянської війни 1941‒1945 провадила наукову роботу в евакуації у м. Свердловську (тепер м. Єкатеринбург, РФ). 1948 захистила докторську дисертацію «Структура сонячної корони».
Наукова діяльність
Науковий доробок Бугославської належить переважно до фотографічної астрометрії та фізики Сонця, зокрема дослідження сонячної корони. У 1936‒1937 визначила власні рухи зір у ділянці східної гілки темної туманності Тельця — Персея і туманності Оріона. Була учасницею комплексних експедицій для спостережень сонячної корони в різних пунктах Радянського Союзу під час повних сонячних затемнень (1936, 1941, 1945, 1952, 1954). Досліджувала залежність нахилу корональних потоків від фази сонячної активності і геліографічної широти. Зробила внесок у розвиток інструментальної астрономії, зокрема досліджувала похибки телескопів, працювала над удосконаленням телескопічних спостережень у міських умовах. Долучилася до створення Каталогу слабких зір. Вивчала сріблясті хмари, зокрема розробила методику астрометричного оброблення цих об’єктів та організувала спостереження сріблястих хмар упродовж Міжнародного геофізичного року (1957‒1958).
1946–1955 обіймала керівні посади у Всесоюзному астрономо-геодезичному товаристві, зокрема була ученим секретарем Центральної ради, від 1955 — віцепрезидентом товариства.
Є автором навчального посібника для закладів вищої освіти «Фотографічна астрометрія» (1947), який набув широкого вжитку серед студентів, аспірантів, викладачів і фахівців-астрономів.
Ім'ям Бугославської названо кратер на Венері.
Праці
- Фотографическая астрометрия. Москва ; Ленинград : Гостехиздат, 1947. 296 с.
- Структура солнечной короны. Москва : Изд-во Московского университета, 1950. 188 с.
- Солнечная корона 19 июня 1936 г. Вращение короны, определенное по видимым смещениям деталей // Труды экспедиции по наблюдению полного солнечного затмения 19 июня 1936 г. Т. 2. 1939. (у співавт.)
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы : биографический справочник. 2-е изд., перераб. и доп. Киев : Наукова думка, 1986. С. 58–59.
- Астрономічний календар 2024. Київ : Академперіодика. С. 227-231. URL: http://maoling.mao.kiev.ua/docs/artid080_calendar-2024.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бугославська, Євгенія Яківна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бугославська, Євгенія Яківна (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.08.2026
