Буаст, П'єр-Клод-Віктор (Т. В. Смушак)

Буа́ст, П’єр-Клод-Вікто́р (фр. Boiste, Pierre-Claude-Victor (точна дата народження невідома, 1765, м. Париж, Франція — 24.04.1824, Іврі-сюр-Сен, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція) — лінгвіст, лексикограф, поет; редактор Універсального словника французької мови. Писав французькою мовою.

Буаст, П'єр-Клод-Віктор (Т. В. Смушак) (Boiste, Pierre-Claude-Victore)
Народження	1765
Місце народження	Париж
Смерть	24.04.1824
Місце смерті	Іврі-сюр-Сен
Напрями діяльності	літературна творчість, лінгвістика

Життєпис

Юрист за освітою. Навчався в Королівській академії у м. Даммартен-ан-Гоелі (тепер регіон Іль-де-Франс, Франція). Покинув адвокатську діяльність, щоб зайнятися книговидавничою справою. 1793 став власником друкарні.

Від 1800 за станом здоров’я усамітнився в сільській місцевості. До кінця життя працював над створенням наукових лексикографічних праць та літературних творів.

Творчість

Упродовж 1800–1824 написав п'ять праць, основна з яких «Універсальний словник французької мови» («Dictionnaire universel de la langue française»; 2 томи, 1300 сторінок). Уперше опублікований 1800 у м. Парижі. Словник Буаста мав значний успіх, витримав 14 перевидань (зокрема й після смерті автора), 7 видань (1834–1857) доповнив і виправив Ш. Е. Нодьє (фр. Jean-Charles-Emmanuel Nodier) (до 8-го видання написав передмову). Метою видання було замінити ним усі словники французької мови, які існували на той час. До нього включено терміни з усіх галузей знань, науки та мистецтва. Словниковий матеріал подано стисло, наведено лаконічні дефініції, невеликі етимологічні довідки, вжито скорочення. Поряд зі словами, що давно закріпилися у мові, автор подав неологізми. В окремих випадках для ілюстрації вживання слова наведено цитати.

Згодом цей словник був витіснений словниками М. П. Е. Літтре (фр. Émile Maximilien Paul Littré) та П. Ларусса (фр. Pierre Larousse). 1866 П. Ларусс характеризував цей словник так: «Це дуже поважна праця, номенклатура якої значно повніша й багатша, ніж в Академії. Але ця праця не може бути авторитетною, адже подає безліч слів, яких немає в мові, які не вживають; етимології не аргументовані, а отже, не можуть мати найменшої цінності; визначення надзвичайно короткі, проливають мало світла на значення слів <…>. Буаст зробив свого роду лексикографічну анатомію: його скелет повний, у ньому є і нерв, і сухожилля, і суглоб, але мозок, кров, плоть і, нарешті, життя повністю відсутні».

1806 Буаст знову повернувся до лексикографії, уклав «Словник універсальної географії, давньої і сучасної, за планом Восгієна» (фр. Dictionnaire de Géographie Universelle, ancienne et moderne, d'après le plan de Vosgien).

1820 опублікував «Нові принципи граматики та вирішення мовних труднощів відповідно до генерації ідей» (фр. Nouveaux Principes de Grammaire et Solutions des Difficultés de la langue d’après la Génération des Idées). В епіграфі зазначено, що це «курс здорового глузду в застосуванні граматики».

З 1821 лексикограф оприлюднив кілька томів із запланованих 10-ти «Словника художньої літератури за асоціацією ідей» (фр. Dictionnaire des Belles-Lettres d'après l'Association des idées), який містив поняття теоретичної та практичної літератури, підкріплені аргументованими цитатами з дидактичних творів Арістотеля, Ціцерона, Горація, Е. Б. де Кондільяка, Вольтера та ін. (1821–1824; Париж, Ле-Вердьє). Ця праця залишилася незавершеною. Вона була останньою в запланованій серії «Мистецтво писати і говорити французькою» (фр. l'Art d'écrire et de parler français).

Поетична творчість Буаста представлена поемою в прозі у 12 піснях «Всесвіт» (фр. L’Univers; 1801). У поемі подано примітки та спостереження автора щодо системи Ньютона та фізичної теорії Землі. Автор ставив під сумнів різні метафізичні та фізичні теорії стосовно Всесвіту та його створення.

Незважаючи на успіх більшості своїх праць, зокрема «Універсального словника французької мови», широко відомого як «Буаст», наприкінці 19 ст. автор зазнав майже цілковитого забуття.

Додатково

1805 Буаста заарештували через наведену в словнику цитату, яку потрактували як образу імператора Наполеона І. Буаста відпустили після втручання у справу двох членів імператорського Інституту.

Твори

Dictionnaire de Géographie Universelle, ancienne et moderne. Paris : Desray, 1806. 1077 p.
Dictionnaire des belles-lettres : en 5 t. Paris : H. Verdière, 1821–1824.
Dictionnaire universel de la langue française : en 2 t. Paris : Verdière, 1823.

Література

Larousse P. Grand Dictionnaire universel du XIXe siècle : en 17 t. Paris : Larousse, 1866. T. 1. P. 14–15.
Quemada B. Les Dictionnaires du français moderne 1539–1863. Paris : Didier, 1967. 683 p.
Boiste, Pierre-Claude-Victoire // Rey A. Dictionnaire amoureux des Dictionnaires. Paris : Plon, 2011. P. 184–189.
Petzold St. Pierre-Claude-Victoire Boiste (Paris, 1765 ; Ivry-sur-Seine, 1824) // Le Musée Virtuel des Dictionnaires. URL: https://dictionnaires.u-cergy.fr/auteurs/boiste.html

Автор ВУЕ

Т. В. Смушак

Покликання на цю статтю: Смушак Т. В. Буаст, П'єр-Клод-Віктор (Т. В. Смушак) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буаст, П'єр-Клод-Віктор (Т. В. Смушак) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.06.2024